Юлія Світлична: Мені щиро хочеться, аби Харків став європейським

Коли харківський екс-губернатор Ігор Райнін пішов на підвищення в Київ керувати Адміністрацію президента, виконувачем обов’язків голови ОДА стала його 32-річна заступниця Юлія Світлична. Тоді здавалося, що це ненадовго. Незважаючи на те, що Світлична почала працювати в обладміністрації ще в 2006 році, якось не вірилось, що прикордонну та прифронтову область довірять миловидній білявці.

Проте Світлична взяла участь у конкурсі на заміщення вакантної посади і таки отримала статус повноправного глави обладміністрації. Враховуючи, що досі губернаторські конкурси вигравали лише відверті ставленики Банкової, в Адміністрації президента на Світличну дійсно зробили серйозну ставку. Міцне рукостискання і сталь у голосі (коли йдеться про Кернеса та Курченка) видають у Світличній потенціал жорсткого керівника. При цьому надто обережні її висловлювання та намагання сховатися за політичними штампами свідчать про бажання, перш за все, не наговорити зайвого. Таких управлінців не варто недооцінювати, і кар’єра Світличної цілком може скластися за класичною формулою: «Спочатку тебе ігнорують, потім над тобою сміються, а потім ти перемагаєш».  

«Треба знати базові параметри життя області і уявляти свої подальші кроки на посаді»

Ви – наразі єдина жінка-губернатор, молода для української політичної традиції. Дехто ваше призначення (хоча зрозуміло, що був конкурс) сприймав так, що Райнін залишив після себе свою людину. Як ви ставитесь до свого нинішнього статусу?

По-перше, наразі державні службовці проходять відкриту і прозору процедуру конкурсу, яка дає можливість усім бажаючим себе проявити. Ведеться онлайн-трансляція. Звісно, як і для будь-якої роботи, є певні вимоги, яким ти маєш відповідати. Було тестування у відкритому доступі, результати якого можна подивитися, було складне ситуативне завдання. Мені дійсно було легше за інших претендентів, бо я давно в темі держслужби – в мене є базова освіта держслужбовця, я кандидат наук з державного управління, працювала на держслужбі тривалий час на різних рівнях управління. По-друге, на цей час я працювала першим заступником голови ОДА і вже майже два місяці виконувала обов’язки голови. До речі, заступником голови ОДА мене було призначено ще у листопаді 2014 року, тобто до призначення Игоря Райніна губернатором. Тому, вважаю, казати, що хтось когось залишив, не дуже доречно. Повторюсь, що кожен міг взяти участь у конкурсі, довести на ньому свою підготовленість, отримати підтримку Кабінету міністрів, після чого розраховувати на довіру президента України.

Просто поки що конкурси на голів ОДА вигравали лише кандидати від провладної сили. У вас були реальні конкуренти?

Різні були люди, у тому числі з досвідом державної служби. Були люди, які працювали раніше заступниками міністра й міського голови, керівниками обласних управлінь. Але, наприклад, була і одна людина, яка прийшла на конкурс, не знаючи державної мови, і її не допустили до наступних етапів. Я ніколи не сприймала розмов, хто чий ставленик. Звертати увагу треба лише на компетенцію – треба знати базові параметри життя області і уявляти свої подальші кроки на посаді.

При цьому визнаю, що зараз на держслужбі досить багато людей, у яких немає школи державного управління, немає бази. Якщо ти приходиш на посаду керівника, то ще до того, як обіймеш відповідну посаду, маєш розуміти, що будеш робити. А некомпетентні люди вносять дуже великий деструктив в усіх сферах.

А навіщо це вам у 32 роки – балотуватись на посаду губернатора дуже важкої прикордонної області? В чому амбіція?

Я сама харків’янка, жила і працювала в Харкові. Депутат обласної ради, яка виграла вибори на всіх трьох рівнях, на які паралельно заявлялась, – в облраду, міськраду і райраду. У своєму окрузі в Краснокутському районі маю підтримку 47% виборців. Я є представником України в Конгресі місцевих та регіональних влад Ради Європи. До речі, місяць тому у Стразбурзі була обрана шляхом голосування віце-президентом палати регіональних влад. І на сьогодні я готова докласти всіх можливостей, знань та зусиль для розвитку регіону і збереження стабільності на рідній Харківщині. Це і є моя основна амбіція та мотивація водночас.

«Політику треба залишати на національному рівні, а на місцях ми маємо знаходити конструктив для розвитку»

Як вам працюється із Кернесом?

Губернатор та мер будь-якого міста, незалежно від прізвищ, зобов’язані співпрацювати у соціально-економічних питаннях розвитку регіону, бо інакше страждатимуть люди. І саме люди будуть заручниками політичних амбіцій. Тому із господарських питань міста та області ми працюємо. Політику не обговорюємо.

Коли це прізвище – Кернес, то фраза «незалежно від прізвищ» не зовсім адекватна…

Це вимога закону, я маю на увазі співпрацю органів державної влади та органів місцевого самоврядування. На сьогодні Кернес мер, якого обрали люди. Подобається це комусь чи ні – це факт. До речі, окрім обласного центру в області є ще шість міст обласного значення, де мери від різних політичних сил. З усіма треба знаходити спільну мову, аби забезпечувати розвиток області – а це і будівництво об’єктів, і питання житлово-комунального господарства, і розвиток соціально-гуманітарної сфери, і питання інвестиційної привабливості, і, нарешті, реалізація механізму нарахування субсидій. Можу сказати, що Харківська область – це майже 3 мільйони жителів, 31 тисяча квадратних кілометрів території.

Є така думка, що зараз у Харкові все так спокійно, бо Кернес, умовно кажучи, «ліг» під цю владу.

Це треба у нього спитати. Зараз багато думок та фантазій.

Але ви зараз уособлюєте владу і можете оцінювати – він погоджується на ваші ініціативи чи саботує і встромляє палиці в колеса?

Триває робочий управлінський процес, і, якщо ми бачимо недоліки в роботі будь-якого органа влади, ми їх корегуємо. Наголошую, що в області сім міст обласного значення, 27 районів, великий кордон як з РФ, так і з зоною АТО. Це різні люди, різні сили... Але в облраді, де шість різних фракцій та 120 депутатів, склалося розуміння, що політики в депутатських діях бути не може. Політику треба залишати на національному рівні, а на місцях ми маємо знаходити конструктив для розвитку регіону. І більшість голосувань у Харківській облраді приймається трьома чвертями голосів. Це і бюджет, і програми безпеки, соціального захисту, в тому числі учасників АТО.

Будемо активніше залучати громадськість до участі в процесі державного управління. Я наполягатиму, щоб до колегій департаментів облдержадміністрації обов’язково входили представники громадськості. Я прихильник громадського контролю, але конструктивного та з пропозиціями щодо регіонального розвитку.

Часто гра в громадський контроль доводить до маніпуляцій.

Буває по-різному. Іноді громадськість усередині самої себе не може знайти спільну мову. Але ми завжди готові допомогти і співпрацювати з усіма інститутами громадянського суспільства, хто має бажання розвивати регіон і розвиватися самому. Крім того, я думаю про створення консультативної ради політичних партій, аби усунути політику від прийняття управлінських рішень та з метою консолідації суспільства. От і подивимось, чи готові представники різних політичних партій ставити в пріоритет своєї діяльності не політичні амбіції, а питання соціально-економічного розвитку.

Які у вас відносини з Арсеном Аваковим, котрий є зараз дуже впливовим членом цієї влади?

Робочі відносини. Він харків’янин. Якщо є проблеми, ми до нього звертаємося, так само, як до будь-якого іншого міністра. Ми маємо з боку МВС та СБУ повну підтримку щодо забезпечення безпеки в області.

Якщо повернутися до вашого призначення. Багато хто вважає, що ви – місцеблюститель, а насправді областю керують безпосередньо з Києва, куди перебрався колишній губернатор. Наскільки зараз Райнін впливає на ситуацію на Харківщині?

Ігор Львович – глава Адміністрації президента України. Я думаю, що у нього зараз дуже багато роботи. Але хочу сказати, що він є депутатом Харківської обласної ради і є керівником обласної партійної організації «Солідарність».

Ви міряєте рейтинги БПП в області?

Найкращі рейтинги – це результат на виборах. Останні вибори були кілька місяців тому у м. Мерефа. Це місто розташоване близько до Харкова, і на ньому можна спроектувати настрої харків’ян – БПП отримав 18%. Це на 3% більше порівняно із результатами у цьому місті восени 2015-го. Вже 11 грудня відбудуться вибори в об'єднану територіальну громаду Рогань, яка поруч із Харковом, це близько 20 тисяч жителів. Побачимо рейтинги не лише БПП, а й інших партій.

«Треба намагатися максимально залучити фінансовий ресурс на свою територію»

Але ж, мабуть, з Адміністрацією президента у вас спрощена комунікація?

Щодо роботи і з президентською вертикаллю, і з Кабміном, і з органами центральної виконавчої влади ми активно комунікуємо. У мене є повна комунікація з кожним міністерством, я не шуткую. Доказом цього може бути нещодавнє засідання парламентського бюджетного комітету в Харкові. Це перше таке виїзне засідання за роки незалежності. Також на ньому були присутні представники шістьох міністерств. Наприклад, ми обговорили ідею залишати в області 5% ренти від видобутку газу – а це 700 млн грн, бо 40% усього українського газу видобувається в Харківській області. В першому читанні цей законопроект уже розглянуто і, якщо його приймуть у цілому, ці 700 млн для нас не будуть зайвими.

Для Харківської області це, безумовно, добре, але для бюджету країни погано. Завдяки цій нормі, навпаки, можуть утворитися депресивні регіони – там, де газу немає.

То що нам зробити – провести туди газ, аби його там добували? Всі мають можливість залучати інвесторів, міжнародну технічну допомогу, відкривати нові підприємства. У кожного регіону є можливості і резерви. Їх треба використовувати. У Харкові також не все так чудово в плані промисловості й економіки – в 2014-2015-х роках було дуже сумно. Але на сьогодні можу констатувати, що за результатами 2015 року Харківська область посіла друге місце після Києва в рейтингу Кабінету міністрів із соціально-економічного розвитку. Цього року залучено понад $100 млн іноземних інвестицій, хоча два роки до того був відтік. Ми відкрили власну міжнародну інфраструктуру – два офіси в США та Китаї, працюємо з посольствами та представництвами різних країн, із фондами.

Що саме ви продаєте інвесторам?

Кожен бізнесмен може використати наш офіс у Вашингтоні як майданчик для пошуку нових бізнес-партнерів. Так, на інвестиційному форумі в Харкові фармацевтична фабрика «Здоров’я» підписала контракт на мільйони доларів з компанією Unicity, яка буде на потужностях фабрики виробляти продукцію та розповсюджувати через свою маркетингову мережу. Завод ФЕД підписав з китайцями контракт на $25 млн… Зауважу, що попри всі складнощі зростання промислового виробництва в Харківській області становило +7%, у той час як у середньому по Україні +2%.

Мені щиро хочеться, аби Харків став європейським. Як в економічному плані, так і в культурному. І в цьому нас повністю підтримує президент України та уряд. Цьогоріч побудовано один з найкращих органних залів Європи. Це нова споруда, до якої застосовано нові технології – геометрія стелі, що змінюється залежно від того, який інструмент грає на сцені. Акустика цієї зали настільки унікальна, що вона може конкурувати з найкращими європейськими майданчиками. Орган був створений виключно під цю залу та інтонувався безпосередньо німецькою фірмою-виробником «Александер Шуке». Тож цей орган можна наразі назвати найкращим в Україні. Поруч будується ще одна споруда – другий комплекс філармонії на 800 місць. І я беру на себе зобов’язання зробити все можливе, щоб побудувати цю залу за два роки.

Також зараз ми будуємо з нуля школу в Песочині – передмісті Харкова, який розвивається шаленими темпами. Плануємо її відкрити наступного року. Цей проект не є дрібницею. Бо сьогодні нові школи в країні майже не будуються.

Після 15-річної перерви вже другий рік поспіль бюджети області не просто виконуються, а перевиконуються. Це дає можливість ресурси пустити на регіональні програми. Розвивається структура охорони здоров’я, соціального захисту населення, освіти. На 2017 рік запланована реконструкція понад 100 обьектів соціально-гуманітарної та житлово-комунальної сфери, плануємо здійснити значне укріплення матеріально-технічної бази сфери охорони здоров’я. Приблизно у 20 лікарнях області буде проведено ремонти та закуплено нове медичне обладнання. Європейський інвестиційний банк уже виділив на ці цілі кошти.

Назвіть найбільших платників податків області.

«Турбоатом», «Філіп Моріс», комунальні підприємства, які виробляють енергію. Бюджет розвитку області вже сягає 4,5 млрд грн, з них Харків – близько 3 млрд.

Харківська та Вінницька області – чемпіони із субвенцій з держбюджету на наступний рік. Допомагає, що вихідці з цих регіонів зараз при владі?

Не можу так сказати. От остання субвенція на заробітну плату працівникам освіти для нас була меншою, ніж західним та центральним областям. Цих 22 мільйонів явно недостатньо. Тож немає ніяких привілеїв. Хоча треба намагатися максимально залучити фінансовий ресурс на свою територію. До того ж не потрібно забувати, що у Харківській області зараз мешкає понад 200 тис. переселенців з Донбасу.

Не секрет, що харків’яни не дуже люблять цю владу. Настрої в них переважно такі, що все хороше для міста робить Кернес, а все погане йде з Києва. Як вам працюється в таких умовах?

Харківській області приділяється особлива увага з боку центральних органів влади і президента, за що їм окрема вдячність. Влада розуміє, наскільки важливі структурні зміни, реалізація регіональних проектів, щоб показати, що життя змінюється на краще. Наприклад, свого часу був проект побудови фізкультурно-оздоровчих комплексів по всій країні, який заморозили в 2012 році. Але ми відновили роботи, добудовуємо і вже зараз такий комплекс відкрито у Вовчанському районі, звідки близько десяти кілометрів до кордону з Росією. Там ніколи не було майданчика для занять спортом, стояв покинутий ангар, а сьогодні там крите поле для спортивних змагань.

Думаєте, це матеріалізується в голоси виборців?

Матеріалізується в довіру. Якщо ми говоримо про обласні центри і столицю, то тут на слуху більш системні та глобальні питання. А в селі люди міряють іншим – їм треба подивитись, як змінилися школа, лікарня, як ремонтують дороги. Вони більш практичні.

Платіжки за комунальні послуги можуть перекрити всі ваші досягнення.

Не перекриють. Ми на це, як обласна влада, не впливаємо, але забезпечимо те, на що можемо впливати. 40% сімей Харківської області отримуватимуть субсидію. Механізм її отримання відпрацьовано.

Якщо не рахувати Донецьку та Луганську, Харківська область, мабуть, найбільше постраждала від розриву економічних зв’язків з Росією. Чи можливе їхнє часткове відновлення навіть за нинішніх умов?

Це дуже важливе практичне питання. Ми говоримо про те, як змінювати свідомість людей, а це робиться через соціально-економічний розвиток. У Харківській області велика концентрація державних промпідприємств, 17 з яких належать до сфери управління ДК «Укроборонпром». Це гіганти, на яких працюють величезні колективи людей. Проблема є, тому що 60% експорту було зав’язано на російський ринок і після відомих обставин довелось диверсифікувати ринки та шукати нових партнерів. Можу навести позитивний приклад – усім відоме ДП «Завод ім. Малишева» до березня цього року мав заборгованість із зарплати, але згодом вийшов у нуль. І зараз люди отримують аванси, а замовлення підприємства розписані на два роки наперед.

Що ж до відновлення зв’язків з Росією, то наразі є певні обмежувальні моменти з боку законодавства. Якщо є взаємовідносини за контрактами, підприємства ведуть таку діяльність. Але, безумовно, сьогодні ринок складається таким чином, що треба шукати нові можливості і нових партнерів.

Ви згадували про Завод ім. Малишева. Можете описати ситуацію на інших ключових підприємствах – «Турбоатомі», ХТЗ?..

Проблеми є. Великі підприємства, особливо ті, які орієнтувалися на одного замовника, мають або переорієнтувати свою продукцію, що складно у важкому машинобудуванні, або шукати нові ринки, що теж нелегко. Але у того ж «Турбоатома» вже понад 40 країн, з якими вони мають відносини, а кілька днів тому підприємство виграло дуже хороший тендер на 1,7 мільярда гривень і буде працювати разом із ДП «Електротяжмаш» над турбінами для європейського ринку. На сьогодні «Турбоатом» повністю замінив імпорт з РФ із комплектуючих. Щодо ХТЗ, то там є певні юридичні складнощі, але заборгованості із зарплати вже нема. 

Ярославський справді хоче відродити завод?

Ми з Ярославським спілкувались і говорили про те, що підприємство має працювати. Сподіваюся, ситуація найближчим чином розв’яжеться і завод запрацює. І власник, і державна влада хочуть запустити це підприємство.

З «Металістом» уже все зрозуміло? Футбольний клуб почив у бозі?

На футбольний клуб, на жаль, юридичні права належать негіднику – це його власність, хоча бренд, безумовно, належить харків’янам. Зараз розвивається аматорська команда «Металіст-1925». Що стосується одного з найкращих в Україні стадіону «Металіст», то він у комунальній власності, і ми зараз повертаємо великий футбол у Харків. У нас підписано меморандум з Федерацією футболу України з розвитку футболу в місті. Нещодавно в Харкові зіграла збірна України із Сербією, а протягом двох найближчих тижнів обиратиметься місто, в якому зіграють фінал Кубка України, і ми боротимемось за право на його проведення.

Те, що у Харкові дозволили проводити міжнародні матчі, означає, що в місті стабілізувалася ситуація, зокрема криміногенна. Але в тому ж Києві вона тільки погіршується, а Харківська область ще й близька до зони АТО...

Останні антитерористичні навчання показали, що правоохоронні органи готові, аби не допустити подій 2014 року із захопленням адміністративних споруд та заворушень. Щодо загальної криміногенної ситуації, то не можу сказати, що близькість зони АТО безпосередньо на неї впливає, але додаткові і досить вагомі ризики можуть виникати.

«Ми не допускаємо рухів, спрямованих на дестабілізацію»

Чи є динаміка щодо внутрішньо переміщених осіб? Умовно кажучи, вони повертаються назад, їдуть далі до Росії, до інших українських міст?

В органах соціального захисту Харківської області зареєстровано 200 тисяч людей, які мають можливість отримувати соціальні гарантії від держави. Сьогодні ми ведемо перерахунок, і підтверджено 111 тисяч таких осіб. Процедура триває, але ми бачимо зменшення переміщених осіб в області.

У Києві, на жаль, не дуже приязно ставляться до вихідців з тих територій. Зокрема, їм дуже неохоче здають житло в оренду. В столиці «донецьких» традиційно не сприймали, а як сприймає Харків? Чи є певний ментальний конфлікт?

У будь-якому разі це громадяни України. Ми не допускаємо рухів, спрямованих на дестабілізацію та на порушення законодавства, а працюємо в рамках соціального захисту. Сподіваємось, що з часом усі переміщені особи матимуть можливість повернутися додому – в Донецьку та Луганську області. Ми ж намагаємося зараз створити їм максимально комфортні умови. Для багатьох людей Харків уже став рідним містом, і, за нашими оцінками, близько 30% хочуть залишитися в Харкові в будь-якому разі.

Чи в змозі область забезпечити всіх цих людей роботою? Чи не відбирають вони її в аборигенів?

Це дійсно проблемне питання. Але ми залучаємо міжнародні організації, які заходять зі своїми новими проектами в плані розвитку малого та середнього бізнесу. У тому числі щодо тимчасово переміщених осіб – це окрема стаття за різними напрямами (сільське господарство, громадське харчування, виробництво). Ми працюємо з Центром зайнятості, який залучає цих осіб до соціальних робіт. Безумовно, не можу сказати, що ми забезпечили роботою всі 200 тисяч, але за бажання є можливості її знайти. Проте були випадки, коли людина приходила і казала, що хоче працювати. Знайшли для неї роботу сторожем на автостоянці, а людина попрацювала тиждень і перехотіла. Різні є випадки, але я впевнена: якщо кажемо, що ми єдина країна від Донецька до Львова, то і влада, і суспільство повинні це підтверджувати на ділі.

Сепаратистські організації на кшталт «Оплоту», «партизанів» уже не дошкуляють?

Вони постійно відпрацьовуються спецслужбами, як постійних угруповань їх немає.

Нещодавно СБУ оголошувала високий рівень терористичної загрози в Києві та Харкові. У Києві зрозуміло – тут планувалися масові акції, а що в Харкові, якщо там усе «зачищено»?

У Харкові спокійно, бо ведеться системна робота. Працюють правоохоронні органи, і ми ведемо внутрішню роботу з активістами та громадськими організаціями з територіальної оборони. Залучаємо спеціалістів і організовуємо навчання на базах, працюємо з хлопцями із зони АТО, проводимо низку військово-патріотичних проектів.

Розгорівся скандал, коли одним з кураторів таких патріотичних проектів виявився колишній учасник Антимайдану.

Був певний проект військово-патріотичного виховання, в якому брало участь сім громадських організацій. Потім пішов громадський резонанс, і мені показали фотографії представника однієї з цих організацій, зроблені у 2014 році й раніше. Мене вони також збентежили, ми втрутились у цей процес і попросили цю організацію відійти від заходів. До речі, ці студентські військові навчання відбулись на високому рівні і всі залишилися задоволеними.

Такі випадки бувають. Нещодавно під виглядом форуму залізничників на майданчику одного з інформаційних агентств сепаратистська організація з Одеси також планувала провести якийсь захід. Ми разом з СБУ оперативно відреагували, і цей захід було скасовано.  

Безумовно, російська сторона намагатиметься у різний спосіб вносити елементи дестабілізації ситуації у Харкові. Тому щоразу спільно з СБУ, МВС, громадськими організаціями ми повинні реагувати моментально.  

А в чому, власне, ваші військово-патріотичні заходи полягають?

Це навчальні та практичні заходи для школярів, студентів, молоді та всіх бажаючих. Свого роду організація військової підготовки під керівництвом військового комісаріату, учасників АТО та досвідчених у військовій справі активістів. Зараз організовуємо школу кадетів, діти можуть приїхати на військову базу – подивитись, послухати. Доповню, що свою першу нараду на посаді голови ОДА я провела якраз з питань розвитку територіальної оборони.

Ви вірите в існування плану «Шатун»?

Інформація, яку наводить СБУ, заслуговує на увагу. Знаю це як керівник прифронтової області. Нічого не робити у відносно спокійний час – не варіант, особливо для Харківської області, розташованої в жовтій зоні безпеки. Ми постійно перебуваємо в комунікації, проводимо апаратні наради разом із силовиками і прораховуємо можливі ризики. Це постійний та системний процес. І якби його не було, то спроби дестабілізації ситуації могли б мати більш негативний характер.

Що там із проектом «Стіна» на українсько-російському кордоні?

Це проект Кабінету міністрів та Державної прикордонної служби. Облдержадміністрація до нього не має відношення. Фінансується із державного бюджету, але сьогодні, наскільки мені відомо, фінансування не здійснюється. Побудована ділянка, вона функціонує, але загалом проект перебуває у незавершеному стані. 

Павло Вуєць, Юлія Лимар, Станіслав Груздєв (фото), «Главком»