«Юрист-терорист» Ігор Мазур-Тополя: Днями у нас буде причина для розриву дипвідносин з Росією
«Не здивуюсь, якщо у Росії завтра щось десь підірветься. А потім вони скажуть, що це зробили ми»
Ігор Мазур (Тополя) – один з лідерів УНА-УНСО та екс-боєць ЗСУ і «Правого сектора» – особливого представлення та рекомендацій не потребує. Ті, хто цікавився політикою ще у 90-х, знають його як легендарного бойового командира, який брав участь у багатьох конфліктах на території колишнього СРСР. Він – один з провідних активістів протестної акції «Україна без Кучми» (після придушення якої Мазур отримав 4 роки ув’язнення). В часи першого та другого Майданів Мазур був у лавах ультраправих, потім воював у зоні АТО, був командиром роти розвідувального батальйону в секторі «М».
Одне з останніх «звань», яким «нагородили» Ігоря, – диверсант та ворог російського народу. Вчора стало відомо, що Тополю (разом із українським адвокатом Олександром Золотухіним та київським юристом Миколою Біллером) оголосили в розшук на території Російської Федерації. За даними МВС країни-агресора, Мазур начебто перебуває в Росії з початку 2016 року та займається там вербуванням активістів для організації заворушень у Москві.
З Ігорем Мазуром «Главком» говорив сьогодні, у Києві. Під час розмови Тополя запевнив, що його останній візит до Росії відбувся майже 20 років тому, та спрогнозував, що Москва намагатиметься вийти з Мінського процесу, а у центрі сусідньої держави найближчим часом справді може статися диверсія авторства нового «Наполеона»…
Як ви сприйняли інформацію про оголошення вас у розшук «за підготовку провокацій і диверсій на території Росії»? Яка мета цього кроку з боку РФ?
Це все істерія, яка почалася в Росії.
Минулого тижня, наприклад, там було оголошено, що проти керівників «Правого сектора» і декого з моїх друзів з керівництва УНА-УНСО почалися якісь слідчі дії в Росії.
У Москві заарештовують наших журналістів. На фронті знову почалося загострення – сьогодні вже було 68 обстрілів. Росія знову починає діяти методом сили.
Такі речі, як оголошення у розшук «юристів-терористів» (у розшук же було оголошено адвоката Золотухіна, юриста Біллера, у мене теж є юридична освіта), – це цирк. Колись у СРСР відбувалися процеси над лікарями, які хотіли отруїти Сталіна. А тут зібралась «юридична банда», котра має робити терористичні акти в Росії. Вже б взяли когось простішого. «Юристи-терористи» римується непогано, але виглядає трошечки неадекватно.
Це ж не перше оголошення вас у розшук на території Росії?
Так, я у них уже в розшуку. Вони мене оголосили в розшук ще за Чечню (з 2014 року Мазур у Росії проходить у справі про участь у чеченській війні разом з убитим членом «Правого сектора» Олександром Музичком (Сашком Білим), екс-лідером «Правого сектора» Дмитром Ярошем, братами Тягнибоками, Арсенієм Яценюком, а також Станіславом Клихом та Миколою Карпюком, які у травні цього року отримали по 20 і 22 із половиною років ув’язнення відповідно. – «Главком»). Потім під час останнього Майдану як одного з керівників «Правого сектора» мене ще раз оголосили в розшук. І ще раніше теж було – за мої «звірства» на території Осетії у 2008 році. Хоча це ж так легко перевірити за даними різних митниць, які кордони і коли я перетинав.
І от у мене питання. Чи буде адекватна людина їхати на територію держави, де вона давно перебуває в розшуку? Де її товариша, Миколу Карпюка, було засуджено до 22 років, з яким ми нібито «були» в Чечні, у штабі Шаміля Басаєва на Мінутці в 1995 році і так далі. Туди ж, за їхньою інформацією, «приїжджав» брати участь у бойових діях і Юрій Шухевич, нині народний депутат, людина, яка вже сліпа взагалі… Мені здається, що люди, які сидять там і все це пишуть, просто грають іменами і навіть не дивляться в біографії.
Це робиться для того, щоб показати росіянам «реальних ворогів народу»?
Так. Та біда в тому, що росіяни в це вірять. Це вже клініка. Не знаю, як це лікується. Вони вірять у все те, що їм розповідають їхні слідчі, прокурори.
Ви коли, взагалі, востаннє були в Росії?
Востаннє я був у Росії ще в листопаді 1997 року. Тоді, під час перемир’я, більше 20 українських будівельників перебували в Чечні. Вони приїхали туди відбудовувати Грозний, а їх просто взяли… ну, не можу сказати, що в рабство, але працювати їм довелось просто за їжу. Вони вийшли на своїх родичів, родичі вийшли на нас, бо знали, що ми допомагали чеченцям у першій чеченській війні за незалежність. Ясно, що бажаючих їхати рятувати наших громадян було мінімум серед тодішніх депутатів. Тому поїхали ми – я разом з тодішнім народним депутатом від УНА-УНСО Юрієм Тимою. Туди летіли через Москву. Повертались назад уже потягом через Росію. І ФСБшники за нами у вагоні постійно слідкували. Мені хлопців, які їхали зі мною в купе, довелося просто там закрити і не випускати, щоб щось не підкинули і не «знайшли» причину для нашого арешту.
Тож територію «супердемократичної» держави я не відвідую вже майже 20 років. Просто я патологічно їх не люблю з їхнім «русскім міром», з їхніми дебільними слідчими і з маленьким карликом Вовою, який хоче стати Гітлером чи Наполеоном. Сподіваюсь, що колись усе-таки ця держава розвалиться, а ті частини матимуть адекватну владу, і люди бачитимуть не одну думку – Кремля, а трішки думатимуть і самі.
У зв’язку із бажанням з боку російської влади віднайти чергового цапа-відбувайла серед українців як ви ставитесь до ідеї (яку зараз взяв на озброєння «Народний фронт») введення візового режиму з Росією?
Його треба було ввести раніше. Але ті, хто перетинає кордони нашої держави, можуть не проходити за різними «чорними списками», якщо вони у нас узагалі існують... І можуть вдарити нам у спину. Та ж сама хресна хода становила небезпеку – ми не знали, що за люди в ній ідуть, коли вони приїхали на територію України. Російські спецслужби також, упевнений, є в Києві та інших містах. Десь вони маскуються під журналістів, десь під когось іншого, але ніхто ж цього не відслідковує. Вони можуть когось викрасти. Хлопці-то всміхаються, але дехто вже дає мені поради: ти слідкуй, бажано ходи з кимось, бо то така держава, що людину можуть викрасти і вивезти в Росію, а потім скажуть, що ти там і був.
Розривати дипвідносини з Росією – це питання, яке постає паралельно із візовим режимом, – на вашу думку, теж треба було раніше?
Ну, треба було раніше. Та трошки вже можна почекати. Думаю, десь днями у нас буде причина для розриву дипвідносин.
Ви про що саме?
Відбувається нагнітання. Схоже, що Росія збирається виходити з Мінських угод. Вони шукають ворога нового. І я не здивуюсь, якщо у них завтра щось десь підірветься. Путін у 1999-2000 роках прийшов до влади, підриваючи будинки з власними громадянами. Для цієї людини і їй подібних немає нічого святого. Вони ж усе людство «рятують», несуть усім благо у вигляді «русского міра». Що їм заради цього підірвати 50–100 людей? А потім вони скажуть, що це зробили ми. Я ж у Москві зараз, як вони кажуть.
Або вони можуть ще якісь силові можливості в політиці застосувати. От, наприклад, розмови про те, що недостатня кількість газу у нас у сховищах. Думаю, є у них і компромат на якихось наших політиків, перших осіб держави. Вони можуть застосувати це, щоб поставити їх на коліна перед Кремлем. На жаль, є у нас політики, які мають «чорні плями» в своєму житті, є керівниками політичних сил. Робота з російського боку може активізуватися і в тому русі, що в Києві та інших містах можуть розпочатися ті чи інші акції протесту, головною метою яких буде дестабілізувати ситуацію в країні. А ви ж розумієте, що на фронті хлопці теж не дуже добре сприймають, коли якісь бійки відбуваються в Києві. Це один з тих сценаріїв, що може бути відпрацьовано. Скоріш за все, він планується на кінець жовтня – початок листопада.
Катерина Пешко, «Главком»