Безкоштовні екскурсії місцями Революції Гідності: як долучитися
Участь у всіх екскурсіях безкоштовна, але кількість місць обмежена
Музей Майдану запрошує всіх охочих долучитися до пізнавальних прогулянок столицею, присвячених подіям Революції Гідності 2013-2014 років. Учасники екскурсій зможуть поринути в атмосферу тих буремних часів, відвідавши місця, де розгорталися ключові події, та почути розповіді про побут протестувальників, їхні ініціативи та боротьбу за демократичні цінності та європейське майбутнє України.
Два маршрути на вибір
«Місцями Революції Гідності. Хроніка подій» (6 та 20 липня, субота, початок об 11:00 біля Михайлівського собору).
Ця екскурсія проведе учасників ключовими локаціями, де відбувалися найважливіші події Революції Гідності. Маршрут пролягатиме від Михайлівського собору через Майдан Незалежності до Алеї Героїв Небесної Сотні, де буде вшановано пам'ять загиблих майданівців. Учасники відвідають Будинок профспілок, де розташовувався Штаб національного спротиву, та побачать оригінальні речі майданівців, світлини й відеохроніку подій у просторі Інформаційно-виставкового центру Музею Майдану.
«Місцями Революції Гідності. Ініціативи Майдану» (16 та 30 липня, вівторок, початок о 16:00 біля КМДА)
Цей маршрут зосередиться на внутрішньому житті наметового містечка та повсякденному побуті протестувальників. Учасники дізнаються, як було організовано життя на Майдані, де готували їжу, надавали медичну допомогу та забезпечували оборону «Території Гідності». Особлива увага буде приділена різноманітним ініціативам майданівців, які допомагали підтримувати дух протесту та забезпечувати функціонування наметового містечка.
Участь у всіх екскурсіях безкоштовна, але кількість місць обмежена, тому організатори просять охочих попередньо зареєструватися.
Локації маршруту: Київська міська державна адміністрація – вулиця Хрещатик – майдан Незалежності – Будинок профспілок – Європейська площа — вулиця Михайла Грушевського.
Нагадаємо, що у 2023 році результати дослідження свідчили про те, що у столиці 15% дошкільнят активно вживали українську, ще 65% – змішана група. До неї зокрема належали діти, які можуть вживати частину російських і українських слів або навіть ті, хто переважно послуговується російською й водночас запозичує якісь українські слова, термінологію.