Хлорне господарство у Києві стало безпечнішим
На реконструкцію об’єкті знезараження питної води на Деснянській водопровідній станції витрачено 21 млн грн
У Києві ввели в експлуатацію реконструйовані об’єкти знезараження питної води на Деснянській водопровідній станції. Завдяки проведеним роботам, на які місто спрямувало понад 21 млн грн, знижено ризик виникнення надзвичайної ситуації, пов’язаної з витоком хлору. Про це під час інспекції роботи обладнання повідомив заступник голови КМДА Петро Пантелеєв.
Він зауважив, що міська влада продовжує оновлювати та модернізовувати найважливіші для життєдіяльності міста об’єкти, а хлорне господарство належить до переліку п’яти найбільш небезпечних із точки зору експлуатації об’єктів у Києві.
«Сьогодні ми інспектуємо виконану реконструкцію об’єктів хлорного господарства столиці. Ми проводили на території Деснянської водопровідної станції навчання аварійно-рятувальних служб та підрозділів ПрАТ АК «Київводоканал», оскільки безпечне утримання хлорного господарства та мінімізація ризиків аварійних ситуацій є одним із пріоритетних завдань. Тим більше, обладнання Деснянської водопровідної станції експлуатується вже більше ніж 50 років. І з погляду функціональності, і з технічних міркувань обладнання давно потребувало реконструкції», – сказав представник КМДА.
Більше того, за висновками фахівців «Київводоканалу» реконструкція була необхідна, щоб попередити надзвичайні ситуації, адже споруда знаходиться у центрі Дніпровського району Києва безпосередньо поруч із житловою забудовою та об’єктами соціального призначення.
«Для нас пріоритетним завданням було замінити обладнання, яке встановлювали ще у 1968 році, тобто більше 50 років тому, на нове та сучасне, яке може виконувати і водночас превентивну функцію, але й у разі виникнення позаштатної ситуації, максимально локалізувати її наслідки», – говорить голова правління – генеральний директор ПрАТ АК «Київводоканал» Дмитро Новицький.
Під час реконструкції облаштовано: систему виявлення витоку хлору; систему аварійної вентиляції; систему аварійного поглинання та нейтралізації хлору; систему диспетчеризації на рівні хлорного господарства; систему «водяної завіси» (захисту від розповсюдження хлору). Замінена арматура.
Пантелеєв нагадав, що Київ поступово відходить від очищення води хлором, замінюючи його на діоксид хлору, який більш безпечний із точки зору експлуатації.
«Ми переймаємо досвід європейський міст і впроваджуємо більш прогресивні та безпечні технології знезараження. Однак період переходу триватиме протягом 2-3 років, і за цей час повинно бути дотримано всіх вимог щодо безпеки хлорного господарства, яке у перспективі буде переведене у статус резервного», – зауважив він.