Криваве рейдерство під Києвом: джерела назвали власника і таємну діяльність заводу

Загиблий під Києвом учасник рейдерського нападу на спиртозавод у селі Крюківщина був убитий пострілом з мисливського карабіну з відстані 20 метрів. Хлопцю було лише 24 роки.

Облогу підприємства здійснювали близько 200 чоловік і тривала вона майже всю ніч. Це були переважно безробітні спортсмени з довколишніх сіл, озброєні мисливськими рушницями, дрючками і сокирами. Захищала завод приватна охоронна структура. На місці подій був народний депутат Дмитро Линько. За його версією, підприємство хотіла забрати собі бізнес-група з колишнього оточення Януковича. «Цей спиртзавод колись контролювався Олексієм Чеботарьовим. Це людина з оточення Януковича, яка зараз втекла в Москву», - пояснив він.
Офіційна інформація з реєстрів власників – завод називається «ТОВ ХІМАКС». Останні роки він утилізовував конфіскований алкоголь та цигарки. За документами, належить кіпріоту Давиду Абро. Наприкінці 2013 року на ньому розпочали процедуру банкрутства. За добу до кривавого нападу туди зайшли призначені судом розпорядники майна. Саме арбітражний керуючий привів із собою охорону, яка взяли територію підприємства під контроль.

Так званий ліквідатор – адвокат Роман Шаргало. Його, як і колишніх директорів, низка ЗМІ також пов'язують із родиною президента-втікача. Він будь-які зв'язки з колишнім керівництвом країни спростовує. І підтверджує, що завод справді належить кіпріотам. «З точки зору корпоративних прав – кіпрській компанії», - каже він.

У селі свідків нападу на завод немає – усі люди мовчать, бо бояться за своє життя. Лише один зголосився говорити – і лише на умовах анонімності. За його словами, завод, який мав би знищувати неякісний алкоголь, його просто перепаковував і продавав далі. Тому про банкрутство не могло йтися – це було суперліквідне виробництво. «Найсправжнісінькі рейдери що з одного, що з іншого боку», - каже він. Напад на завод чоловік вважає розбори між колишніми власниками і призначеними ними директорами, які спробували силою залишити вигідний бізнес собі. Він же спростував інформацію про нібито військових серед нападників на завод. Наступного дня туди справді приїхали військові комісари – досліджувати чутки. Але обмежилися обіцянкою приїздити на такі рейдерські вистави, аби вручати особливо непосидючим їх учасникам повістки до військомату.