Названо кількість мешканців столиці й області, що «за» створення Київської агломерації
Столиця розробляє Стратегію розвитку міста до 2035 року, де окремий розділ присвячений питанням Київської агломерації
44% мешканців Києва, 60% жителів населених пунктів до 30 км від столиці і 33% жителів населених пунктів понад 30 км підтримують ідею співробітництва громад Київської агломерації. Про це повідомив мер Києва, голова Асоціації міст України Віталій Кличко під час Форуму місцевого самоврядування.
«Сьогодні ми говоримо про об’єднання зусиль для спільного вирішення важливих питань. Ми не повинні кожен окремо протистояти викликам сучасного світу. Необхідно знайти ефективний механізм для співпраці. Адміністративне об’єднання відбулось. Але реформа децентралізації ще не завершилась. І ми маємо рухатись далі, визначити таку модель, де кожна територіальна громада відчуватиме себе повноправним учасником, і ми разом будемо вирішувати спільні проблеми», – сказав Кличко.
Мер Києва зауважив, що протягом цього року відбулося 13 виїзних зустрічей з представниками територіальних громад. Проведено 6 заходів на теми: розвитку велоруху, покращення залізничного сполучення, залучення інвестицій і напрацювання ідей для міжмуніципального співробітництва. В результаті було зібрано проблемні питання від кожної ради-члена Асоціації. І тепер напрацьовують дорожню карту для спільного вирішення проблем.
Також наразі столиця розробляє Стратегію розвитку міста Києва до 2035 року. Окремий розділ у ній присвячений питанням Київської агломерації. Сьогодні й деякі інші територіальні громади також планують включати у свої Стратегії питання розвитку в межах агломерації.
«Завдяки підтримці Ради Європи було проведене соціологічне дослідження думки територіальних громад Київської області, в тому числі щодо питань агломерації. І ми маємо підтримку в питанні агломерації серед громад. Так, 44% мешканців Києва, 60% жителів населених пунктів до 30 км від столиці і 33% жителів населених пунктів понад 30 км підтримують ідею співробітництва громад Київської агломерації», – зазначив Кличко.
«Спільними зусиллями нам вдалося повернути на порядок денний питання створення агломерацій. Приклад тому – проведення засідання Комітету парламенту з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування в
місті Буча, де відбувся круглий стіл «Утворення Київської агломерації як перспектива розвитку столичного регіону». Участь у ньому взяли представники територіальних громад Київської області, народні депутати, представники Київської ОДА, експерти», – зауважив Кличко.
Він підкреслив, що неодноразово на загальних зборах асоціації «Київська агломерація» обговорювали пропозиції до законодавчого врегулювання питання агломерацій як дієвого механізму для спільного ухвалення оперативних та ефективних рішень, як співпраці на благо громад.
«Ми разом повинні вирішувати питання трудової міграції, створення інфраструктури для оптимізації автосполучення, планування і розроблення містобудівної документації. А вирішення питання поводження з побутовими відходами – це взагалі той виклик, який можна подолати тільки спільно. Головне, щоб механізм дозволяв швидко приймати рішення, був зручним і ефективним для громад, – наголосив Кличко. – І дуже важливе питання – фінансування. Діяльність агломерацій має бути забезпечена матеріально. Окрім грошей з місцевих бюджетів, це може бути і 5% ПДФО. Бо держава не може усунутися від стимулювання створення і розвитку агломерацій. Є гарні приклади розвитку агломерацій у Лондоні, в Парижі. Формат Київської агломерації може бути не менш вдалим. Ми маємо багато спільних викликів, які можемо подолати разом. І ми готові це робити! Місцеве самоврядування довело, що вміє співпрацювати і налаштоване таку співпрацю розвивати. Потрібно тільки законодавчо визначити правила для врядування у форматі агломерацій».