Реконструкція Стіни пам’яті: чому демонтують портрети захисників і що буде з фото

У Києві розпочалася реконструкція та оновлення Стіни пам’яті
фото: Український інститут національної пам'яті

Оновлений формат дозволить упорядкувати розміщення фотографій

У Києві на вулиці Трьохсвятительській 16 листопада розпочали роботи з реконструкції та оновлення Стіни пам’яті, присвяченої полеглим захисникам під час російсько-української війни. Український інститут національної пам’яті пояснив причини й особливості оновлення меморіалу, передає «Главком».

«Стіна пам’яті – це недержавний проєкт, який існує з 2014 року. Оновленням займаються ті самі люди, які робили всі варіанти Народної Стіни пам’яті починаючи з 2014 року», – йдеться у повідомленні.

Чому відбувається реконструкція та оновлення Стіни пам’яті

Український інститут національної пам’яті пояснив, що реконструкція Стіни пам’яті зумовлена фізичним зношенням старих конструкцій і необхідністю збільшити простір для розміщення портретів загиблих після початку повномасштабного вторгнення. Оновлений формат передбачає впорядковане й компактніше розміщення понад 12 тис. світлин зі збереженням розмірів портретів. На даному етапі планують розмістити фотографії полеглих до 1 жовтня 2022 року.

«Після початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році кількість полеглих захисників і захисниць значно зросла. Попередній формат Стіни не дозволяв розмістити портрети всіх, чию пам’ять потрібно увічнити. По-третє, оновлений формат дозволить упорядкувати розміщення фотографій: на Стіні до Економічної брами Михайлівського монастиря буде розміщено понад 12 тис. світлин загиблих. Головна мета реконструкції – не прибрати пам’ять, а зберегти її, надати належне місце кожному Герою та Героїні і забезпечити можливість подальшого гідного вшанування загиблих», – додається у заяві.

Що буде з фотографіями загиблих, які знімають зі Стіни пам’яті?

В Інституті наголошують, що жодну фотографію не викидатимуть і не знищуватимуть навмисно. Усі світлини дбайливо демонтують і зберуть для подальшого опрацювання. Також на прохання родин портрети рідних розміщуватимуть поруч, незалежно від дати загибелі захисників і захисниць.

«Фотографії, які рідні та побратими самостійно прикріплювали до Стіни, планують зібрати в окрему меморіальну експозицію. Для цього передбачені секції Стіни пам’яті, розташовані за Економічною брамою Михайлівського монастиря. Їх оформлять у відповідному стилі, щоб зберегти пам’ять про кожного загиблого», – пояснюється у повідомленні.

Також передбачено відновлення пошкоджених світлин: якщо фотографія непридатна для подальшого використання, організатори шукатимуть зображення загиблого у відкритих джерелах. Окремі портрети та меморіальні композиції, що виконані з якісних матеріалів і з особливим мистецьким підходом, планують зберегти в музейних експозиціях, присвячених війні за незалежність України.

Інститут додав, що під час демонтажу світлин виявили низку проблем, що підтвердили необхідність оновлення Стіни пам’яті. Зокрема, частина портретів була закрита іншими фотографіями, багато світлин вигоріли на сонці, пошкодилися через опади, були порвані або мали розбите скло. Також на окремих ділянках руйнувалася штукатурка, через що фотографії пошкоджувалися або відпадали.

«Саме тому важливо не лише оновити конструкції, а й забезпечити гідне та впорядковане розміщення світлин. Оновлення Стіни пам’яті – це не стирання історії, а продовження роботи зі збереження пам’яті про тих, хто віддав життя за Україну», – йдеться у повідомленні.

Український інститут національної пам’яті підсумував: «Якщо у вас виникли запитання або ви хочете надіслати інформацію про загиблого Захисника чи Захисницю України, просимо звертатися на електронну адресу: membookukraine@gmail.com. У зверненні просимо зазначити прізвище, ім’я та по-батькові, дату народження, дату загибелі, військове звання, а також додати фотографію загиблого захисника чи захисниці».