Штучний інтелект, Європа після Чорнобиля: що покажуть на Київській бієнале (програма)

Третя Київська бієнале «Чорна хмара» представить низку мистецьких проектів та освітніх подій, присвячених впливу сучасних технологій на політику і суспільство. Основними локаціями бієнале стануть Науково-технічна бібліотека КПІ та Будинок кіно.

З 11 жовтня по 23 листопада 2019 року Центр візуальної культури проведе у Києві третю бієнале сучасного мистецтва, знання і політики під назвою «Чорна хмара». Цьогорічна Київська бієнале має на меті осмислити соціальні і політичні трансформації, що сталися у Східній Європі протягом останніх трьох десятиліть, зокрема під впливом Чорнобильської катастрофи, розпаду СРСР та розвитку сучасних інформаційних технологій.

У рамках програми бієнале відбудеться виставка, що представить роботи художників і художниць з України, Німеччини, Великої Британії, Індії, Канади й інших країн, а також публічна програма за участі міжнародних дослідників/ць, науковців та активістів/ок. Виставка розміститься у Науково-технічній бібліотеці КПІ — унікальній архітектурній споруді радянського модернізму, яка й стане однією з локацій цьогорічної Київської бієнале. Події лекційної програми бієнале проходитимуть також у Будинку кіно.

Виставка «Чорної хмари» об’єднає художників і художниць, які працюють із темами масових комунікацій, штучного інтелекту, довкілля та Чорнобильської катастрофи. Зокрема, буде представлена відома інтерактивна інсталяція «Скляна кімната» німецького колективу Tactical Tech, що ілюструє механізми збору персональних даних і проблему приватності в інтернеті. Низка робіт на виставці досліджуватиме взаємозв’язки між технологіями, політикою та екологією. Наприклад, Сюзан Шупплі в інсталяції «Уповільнений розпад» показує передовиці газети «Правда», що виходили протягом 20 днів з дати аварії на ЧАЕС до моменту офіційного повідомлення про неї, простежуючи зв’язок між радіоактивною загрозою та інформаційними маніпуляціями.

Інші роботи піднімають питання про відмову від антропоцентричної перспективи на користь інших форм життя — як от фільм італійського художника Еміліо Ваварелли, змонтований із відеофрагментів, знятих на камеру тваринами.

Публічна програма Київської бієнале включатиме близько 15 лекцій, презентацій і панельних дискусій. Зокрема, 17–18 жовтня пройде міжнародний симпозіум «Комунікативний мілітаризм», учасники й учасниці якого обговорюватимуть феномен кібервійни, а 26–27 жовтня — дискусія з українськими експерт(к)ами й активіст(к)ами щодо механізмів генерування, використання і захисту даних в інтернеті. Окрема частина публічної програми під назвою «Близькосхідна Європа» буде присвячена сучасним історичним умовам та ідеологічним поділам у країнах Східної Європи та Близького Сходу, що стали полем битви для нового авторитаризму та правого популізму. Зокрема, передбачено низку лекцій від знаних філософинь, істориків і політологів, як от Женев’єв Фресс, Філіпп Тер, Ян-Вернер Мюллер, Сандро Меццадра, Клаус Оффе та ін.

Для перегляду програми натисніть на документ

У 2019 році Київська бієнале стала частиною новоствореного Альянсу східноєвропейських бієнале сучасного мистецтва, до якого увійшли також Бієнале Matter of Art у Празі, Biennale Warszawa та OFF-Biennale в Будапешті.

Серед учасників та учасниць програми Київської бієнале: Ізабель Альфонсі (Франція), Клеменс Аппріх (Німеччина), Arab Media Lab (Марокко), Еміліо Ваварелла (Італія), Георгій Касьянов (Україна), Олександр Купний (Україна), Ґерт Ловінк (Нідерланди), Світлана Матвієнко (Канада), Сандро Меццадра (Італія), Ян-Вернер Мюллер (Німеччина/США), Нільс тен Овер (Данія), Клаус Оффе (Німеччина), Неллі Пінкрах (Німеччина), Raqs Media Collective (Індія), Олексій Радинський (Україна), Кірілл Савченков (Росія), Tactical Tech (Німеччина), Алєксєй Таруц (Росія), Філіпп Тер (Австрія), Женев’єв Фресс (Франція), Кеті Чухров (Росія), Хіто Штеєрл (Німеччина), Сюзан Шупплі (Велика Британія) та ін.