«Лакмусовий» округ у Києві: розкол опозиції й нашестя тролів
Виборчий округ № 223 географічно знаходиться у Шевченківському районі Києва.
Політично ж він уже незабаром опиниться в центрі уваги багатьох політиків, журналістів та західних дипломатів. Серед п’яти округів, на котрих 15 грудня відбудуться перевибори депутатів до Верховної Ради, лише 223 округ знаходиться в столиці, що спрощує доступ до нього для ЗМІ та спостерігачів, у тому числі – міжнародних.
Відтак округ може стати «лакмусовим папірцем» чистоти та законності перевиборів. А це, своєю чергою, підвищує спокусу для влади добитися виграшу тут відносно чистими методами.
Нагадаємо, 31 жовтня минулого року, під час чергових парламентських виборів, опозиція дещо несподівано для себе зуміла не пропустити провладних кандидатів на жодному з тринадцяти столичних округів. Як правило, ці кандидати дистанціювалися від Партії регіонів, реєструючись самовисуванцями, та різною мірою використовували підкуп виборців і адміністративний ресурс – але усе це не допомогло.
У підсумку «Батьківщина» взяла в Києві 10 мандатів, а ще по одному завоювали УДАР та ВО «Свобода». При цьому хороші результати націоналістів у столиці (як і в цілому по країні), знов-таки, стали певною несподіванкою для них самих.
Одним із наслідків виявилася «нічия» на 223 окрузі. Реально партія цілком могла мати в парламенті двох представників від Києва: Андрія Іллєнка, котрий змагавася з нинішнім секретарем Київради Галиною Герегою, та Юрія Левченка, якому опонував екс-голова Шевченківського райну Віктор Пилипишин. Але якщо результат Іллєнка захистити вдалося, то на 223 окрузі не склалося.
Попервах сайт ЦВК повідомив про перемогу Пилипишина з незначною перевагою: 27 тис. 468 голосів (27, 57 %) проти 27 тис. 26 голосів у Левченка (27,12 %). Свободівці, однак, продовжували наполягати, що ОВК незаконно не врахувала протоколи з низки дільниць, де лідирував Левченко. В остаточному підсумку округ потрапив до числа тих, де ЦВК «не змогла встановити результати».
Зараз Левченко знову висунутий кандидатом. При цьому всебічну підтримку йому гарантує ВО «Батьківщина» (Арсеній Яценюк та Олег Тягнибок домовились навіть про створення спільного кординаційного штабу з перевиборів на всіх п’яти округах). Крім того, підтримати єдиних кандидатів опозиції офіційно пообіцяв і Віталій Кличко.
На 223 окрузі дотримання обіцянки Кличком особливо важливе. Торік представник УДАРу Руслан Брицький обійняв тут третє місце, зібравши трохи менше 16 % голосів – і це попри те, що був для мешканців Шевченківського райну «варягом» (перед цим він працював депутатом Васильківської райради, а походить взагалі зі Львівщини). Звісно, не факт, що виборці УДАРу масово проголосують за націоналіста – та все ж таки, якби не висунення Брицького, Левченко уже майже рік був би депутатом.
Водночас перед «узгодженим» Левченком постає ще більший виклик у особі екс-депутата ВР Юрія Гримчака. Соратник Юрія Луценка по нині неіснуючій «Народній самообороні», Гримчак перед минулими парламентськими виборами отримав у списку «Батьківщини» лише 91 місце, хоча за нього з-за грат просив сам екс-голова МВС. В результаті політик опинився поза парламентом і з тих часів, за його власним зізнанням, не спілкується з керівництвом «Батьківщини» (втім, у розмові з Тиждень.ua Гримчак стверджував, що причина тодішніх розходжень – не його непрохідне місце, а спроба включити в список потенційних «тушок», зокрема, Катерину Лук’янову).
Злі язики подейкують, що Гримчак свідомо йде на розпорошення опозиційного електорату в інтересах Банкової. Мовляв, екс-депутата шантажують кримінальною справою, порушеною ще за фактом безладу в сесійній залі ВР 27 квітня 2010 року, під час ратифікації «Харківських угод» з Росією. Сам же кандидат запевняє, що готовий знятися, якщо під час кампанії не побачить підтримки з боку виборців – але водночас говорить, що єдиний кандидат від опозиції в особі Левченка «вибори вже програв».
Із різним ступенем достовірності можна назвати ще низку кандидатів на 223 окрузі. Відомо, що на ньому збирається спробувати свої сили юрист і публіцист Тетяна Монтян. Точно братиме участь у виборах перший секретар Шевченківського райкому Компартії Ігор Шаповал – його кандидатуру вже затвердив партз’їзд. Торік він набрав 3,42 % голосів, посівши шосте місце. Про свої наміри поборотись за київський округ оголосила й скандально відома екс-дружина Сергія Власенка Наталія Окунська
Цілком імовірно, що більшу частину проросійського електорату, котрий міг би дістатися комуністові, знову відтягне скандально відомий письменник і публіцист Олесь Бузина. 31 жовтня 2012 року він, як кандидат від партії «Русский блок», зібрав на окрузі 8,22 % голосів.
Взагалі, скандалістів на окрузі вистачатиме. Висуває свого кандидата Радикальна партія Олега Ляшка. Раніше очікувалось, що це буде епатажна «світська левиця» Наталя Розинська, подруга життя знаменитого майора Мельниченка. Минулого року вона, як кандидат РП, отримала на окрузі 1,94 % голосів.
Але сам Ляшко повідомив Тиждень.ua, що цього разу кандидаткою від його партії буде Вікторія Шилова. Це – скандальна дніпропетровська журналістка, виключена зі Спілки журналістів за підтасовку інформації в новинах, «послідовна» прибічниця, починаючи з 2005 року, «Нашої України», БЮТ та, нарешті, Партії регіонів, від якої обралася до Дніпропетровської облради (утім, з цієї партії її теж виключили).
«Братство» Дмитра Корчинського висуває на окрузі широко відомого у вузьких колах Аттилу Селлеї-Довженка, активіста з умовним терміном за плечима, що «уславився» участю в штурмі Київміськадміністрації (2005 р.) та влучним метанням презерватива з майонезом у мільярдера Джорджа Сороса під час візиту останнього до України.
Можна впевнено сказати, що наведеними іменами список одізних кандидатів не вичерпається. Минулого року 223 округ бачив 17 самовисуванців, і 9 із них набрали менше половини відсотка голосів, а ще 4 – від половини до одного відсотка. Звичайно ж, майже всі вони були «технічними кандидатами». Завдання таких товаришів – через своїх довірених осіб та спостерігачів мінімізувати результати когось із прохідних кандидатів (як правило, опозиційного) в інтересах іншого прохідного (як правило, провладного).
Між тим, інтрига з кандидатом від влади на окрузі зберігається. Складно сказати, чи це буде знову Пилипишин, котрий пару тижнів тому загадково сказав журналістам, що дивиться на нинішню кампанію «як піддослідний кролик», і відтоді нічого на цю тему не коментував.
З чуток, балотування на окрузі розглядав голова спостережної ради «Київенерго» Іван Плачков. Крім того, як стало відомо Тиждень.ua, одна з соцілогічних фірм нещодавно досліджувала популярність на окрузі, серед інших потенційних кандидатів, колишнього першого заступника генпрокурора Рената Кузьміна (нещодавно переведеного «в опалу» - до Ради нацбезпеки й оборони).
Водночас цим двом та іншим подібним кандидатам нелегко буде менше ніж за два місяці «окучити» округ, в цілому налаштований проти регіоналів та всього, що з ними пов’язано. Тому ймовірною лишається поява «темної» конячки, котра не буде асціюватися з владою, а то й практикуватиме помірковано опозиційну риторику. Втім, якщо такий кандидат почне масово тішити електорат «хлібом» у вигляді якої-небудь соціальної допомоги та масштабними видовищами, з його політичною орієнтацією все буде ясно.