Квиток за півмільярда. Куди заїхала столична влада?

Обіцянка запровадити єдиний електронний квиток у Києві звучить від столичної влади вже не перший рік. 2018 року з’явилася надія, що обіцянку таки втілять у життя. Кілька разів оголошувалась дата запуску проекту. Але все не складалось. І ось 22 грудня 2018 року заступник голови Київської міської держадміністрації Дмитро Давтян повідомив, що в Києві почнуть продавати пластикові електронні картки й квитки з QR-кодом, якими пасажири зможуть скористатися для оплати проїзду в громадському транспорті. На 26 грудня було заплановано презентацію електронного квитка. Але в день презентації її скасували нібито через «технічні проблеми». Про час та дату, на які перенесуть захід, обіцяли повідомити пізніше.

І от надворі 2019 рік, а в КМДА мовчать. Тим часом в автобусах і тролейбусах Києва вже півроку висить вартісне обладнання, а тепер з'явилися оголошення, в яких розповідають, як користуватися єдиним електронним квитком та валідаторами. Проте гарантії, що запуск електронного квитка в Києві таки стартує найближчим часом, досі немає. Тоді як з міського бюджету вже витратили майже півмільярда гривень на закупівлю обладнання для зчитування електронного квитка, яке ніхто не використовує.

Як працює електронний квиток в інших містах

Тим часом електронний квиток ввели у Тернополі, Житомирі, а віднедавна у Хмельницькому та Харкові. На черзі – Вінниця, Чернігів, Львів, Дніпро.

У Житомирі на перехід на електронну систему обліку пасажирів у міському бюджеті було передбачено 25 млн грн, з яких 8 млн грн витратили на програмне забезпечення, стаціонарні термінали та першу партію мобільних терміналів.

Тепер завдяки електронному квитку – спеціальної пластикової картки – громадяни можуть розраховуватися за проїзд безготівковим способом у міському громадському транспорті міста.

У планах мерії: в майбутньому запровадити систему, за якою по одному квитку можна буде добратися до пункту призначення з пересадкою на інший вид транспорту. Але вже зараз система електронного квитка дозволила збільшити обсяг щоденного виторгу перевізників на 25%.

У Тернополі до запровадження системи електронного квитка вдалося залучити інвестора. Так, ТОВ  «Системний зв’язок» витратило близько 1,8 млн євро на розробку програмного забезпечення, систему автоматизованої оплати проїзду та обліку пасажирів, GPS-моніторинг, валідатори та пластикові електронні квитки. В обмін на це компанія буде отримувати 5% від прибутку перевізників.

У громадському транспорті міста можна також розрахуватись і готівкою, але для користувачів електронних карток передбачені знижки: вартість проїзду в маршрутках та автобусах Тернополя дорівнює 7 грн, у тролейбусах – 6 грн, але з електронним квитком заплатите на гривню менше.

Міста, які ввели електронний квиток, вже переконались у його перевагах: автоматизований облік пасажирів дозволяє вести перевізнику чіткий рахунок кількості пільговиків, і тепер місцева влада компенсує витрати за кожного з них. Пасажир економить час, адже йому не потрібно стояти в черзі, щоб придбати квиток, як і не треба чекати, поки до нього підійде кондуктор, водночас водій не відволікається на те, щоб продавати квитки пасажирам.

А головне: електронний квиток дозволяє зробити обіг коштів прозорішим, а також зрозуміти, на яких маршрутах і в який час транспортом користується більша кількість пасажирів, і оптимізувати розклад руху транспорту в залежності від попиту: направити на популярні маршрути додаткові автобуси, тролейбуси, і навпаки – прибрати їх з тих маршрутів, на яких їздить мінімальна кількість пасажирів.

Знаючи точну кількість пасажирів, міська влада зможе чітко визначати, чи є необхідність підняти вартість проїзду в місцевому транспорті, чи ні.

Що у Києві?

Спроба запустити систему електронного обліку пасажирів у Києві не перша. Ще у 2013 році «Київпастранс» закупив 400 валідаторів, витративши на них майже 3 млн грн. Вони були встановлені лише на тролейбусах окремих маршрутів і фактично виконували роль звичайного компостера, адже ці валідатори вели облік пасажирів у наземному транспорті, але ніяк не були об’єднані зі системою метрополітену. Запуск єдиного квитка знову відклали.

Були і провальні спроби довірити запровадження електронного квитка приватній компанії: наприклад, 2013 року київська влада підписала договір з компанією «Альфа Пей Термінал», яку пов’язують з мером Харкова Геннадієм Кернесом. Згідно з договором, фірма мала вкласти у проект понад 113 млн грн і за це отримувати 8,4%  від прибутку перевізників, а у 2014-му відсоток вдалось зменшити до 4,5%. Але через рік договір було розірвано.

Відмовились у КМДА від пропозиції компанії Korea Smart Card Company, яка у 2017 році пропонувала Києву за рік запровадити е-квиток у комунальному транспорті, вклавши у проект 700 млн грн.

І у 2017 році «Київпастранс» закупив у ТОВ «Амріта Комплексні рішення» валідаторів естонської фірми Ridango на 365 млн грн (водночас очікувана вартість була заявлена аж у 460 млн грн – її вдалося «збити» під час торгів на Prozorro).

Але це ще не всі витрати: у грудні 2018-го стало відомо, що комунальне підприємство «Головний інформаційно-обчислювальний центр» оголосило тендер на придбання 1,5 млн безконтактних карток для оплати проїзду на 52,5 млн грн. Виготовити карти переможець тендеру повинен буде до 26 грудня 2019 року.

Що таке електронний квиток

Єдиний електронний квиток – це спеціальна пластикова картка нового типу – Smart Card. Сама картка коштуватиме близько 40 грн. Її необхідно буде зареєструвати в особистому кабінеті користувача. Це і є Е-квиток, який надалі можна буде поповнювати. Для одноразової поїздки можна буде придбати разовий талончик з QR-кодом.

Поповнити Smart Card можна буде:

• у касах метрополітену та Київпастрансу

• у боксах самообслуговування - Ibox, EasyPay, PrivatBank, 2Click

• у кіосках - Преса, ТурІнфо, Т-Кіосках

• на платіжних порталах Іpay, Portmone, EasyPay, Приват24

• в мобільному додатку Приват24

Під час кожного використання електронного квитка з картки буде вираховуватися одна поїздка.

Smart Card не підлягає поверненню. Зняти з картки залишок коштів не можна буде.

Вартість проїзду передбачена однакова для усіх видів транспорту: 8 грн буде коштувати разовий проїзд, але чим більше купити поїздок, тим їхня вартість буде нижчою.  Пільги для окремих категорій пасажирів будуть збережені.

За своєю суттю такий електронний квиток, який планують ввести в користування у столиці, є лише засобом, яким можна буде вести електронний обіг пасажирів у громадському транспорті, але назвати його повноцінним єдиним електронним квитком поки складно. Адже електронним квитком можна буде скористатись поки тільки в комунальному транспорті – тролейбусах, трамваях і метро, натомість коли в цю систему будуть інтегровані маршрутки, поки ніхто сказати не може.

Ще один мінус - платити потрібно буде все одно за кількість поїздок, а не за час, який пасажир проводить у транспорті. А саме такий стандарт звичний для провідних столиць. У Київській міській адміністрації цей недолік   називають перевагою: пасажиру «не знадобиться нервувати, якщо наземний транспорт стане у заторі». Але експерт транспортного моделювання Дмитро Беспалов вважає, що систему єдиного квитка треба «переорієнтувати з системи оплати з покупки разового проїзду на вигідну систему абонементів, коли поїздка відбувається ланцюжком з пересадками, без необхідності щоразу оплачувати нову поїздку, після чергової пересадки», пише він у своєму блозі.

Наприклад, у столиці сусідньої Угорщини, Будапешті, можна придбати квиток для проїзду у громадському транспорті з можливістю зробити одну пересадку: квиток буде дійсний 100 хвилин після першого компостування і 80 хвилин після другого.

Крім того, в угорській столиці діє зручна система знижок, завдяки якій купуючи квитки гуртом, є можливість непогано зекономити. Квиток вартістю у 350 фopинтів (приблизно 35 грн) є дійсним протягом 80 хв (без права пересадки), але якщо придбати одразу 10 разових квитків за 3000 форинтів, то виходить, що один квиток обійдеться у 300 форинтів (30 грн) – вже на 15% дешевше. У київському громадському транспорті зекономити на вартості проїзду 15% можливо лише поповнивши електронний квиток одразу на мінімум 40 поїздок.  А максимально можна зекономити лише 18% на купівлі одночасно 50 поїздок.

Серед інших побажань пасажирів київського громадського транспорту: отримати можливість оплачувати проїзд не тільки завдяки спеціальному квитку,  картки, але й, наприклад, додатку на смартфоні.

Яна Степанковська, «Главком»