Життя в протигазі. Чому в Києві тепер тяжко дихати?

За твердженням сервісу IQAir, який відстежує рівень забруднення повітря в режимі реального часу, Київ тепер дуже часто входить у ТОП-15 міст світу з найбільш забрудненим повітрям.

Індекс столиці України при нормі 50 часто перевищує показник в 150. Такий рівень забруднення повітря характеризується як «нездоровий». Таке атмосферне забруднення вкрай шкідливе людям із захворюваннями органів дихальної системи радять одягати респіратори, в приміщеннях закривати вікна і включати очищувачі повітря, а також виключити спортивні заняття на повітрі.

Смог у Києві

Українська столиця в останні роки на собі дізналася що таке «смог». На столичних вулицях загазованість повітря досягла критичних позначок через підвищеного вмісту формальдегіду, фенолу, фтористого водню, аміаку, діоксиду азоту, оксиду вуглецю.

Ці забруднювачі роблять наше повітря отруйним смогом. Вони викликають запальні процеси, формування тромбів, запалення стінок судин. МОЗ каже, що в 2020 році 78% передчасних смертей від інфаркту та інсульту спровоковані забрудненням повітря. Але ж зовсім недавно Київ вважався найзеленішою європейською столицею... Про це кажуть експерти Національної екологічної ради України.

Згідно зі стратегією державної екологічної політики України на період до 2030 року забруднення атмосферного повітря є однією з найгостріших екологічних проблем.

Попри відсутність великих промислових підприємств в столиці рівень забруднення повітря в Києві дуже високий. Основним джерелом за даними Київської міської державної адміністрації є автотранспорт.

Так само небезпечний дрібнодисперсний пил. Основним «постачальником» якого є Дарницька ТЕЦ, що працює на вугіллі, і сміттєспалювальний завод «Енергія». Крім того, кількість пилу в повітрі різко зростає, коли люди починають спалювати відходи.

Це призвело до того, що за світовим рейтингом міст Київ увійшов до топ-200 найбільш забруднених міст планети. А в 2020 році під час масових пожеж навколо столиці, вона взагалі очолювала цей список.

Минулого року столиця була закутана димом пожеж. Горіли сміттєзвалища та сухостій на полях. Але найстрашніше – палав Чорнобильський ліс і вітер накривав Київ.

У період пандемії пожежі несуть додаткову загрозу. Ми не можемо провітрювати квартиру, до нас приходить задушливий дим. Мало того, що він дратує дихальну систему, так ще в організм потрапляє безліч шкідливих речовин, які небезпечні для здоров'я. Потрібно пам'ятати, що забруднене повітря послаблює імунітет.

Країна у вогні

В Україні почастішали випадки пожеж. У 2020 році відбулося понад 50 тисяч загорянь сухостою на полях і очерету в плавнях в різних куточках країни. У більшості випадків вони характеризуються, як умисні підпали. У 2020 році згоріло понад 40 тисяч гектарів екосистем. Цього року невтішна тенденція зберігається. На околицях міста почали палити сухостій, а вітер розносить полум'я на лісосмуги, господарські та житлові будівлі.

В епіцентрі горіння сухої трави температура полум'я досягає майже 500 градусів. Живого не залишається. Під час пожежі гинуть тварини, рідкісні рослини, а дим отруює атмосферу. Нерідкі випадки і загибелі людей, попереджають в Національної екологічної раді України.

Нещодавно прийнятий Верховною Радою Законопроект № 3526, який підвищив штрафи за пожежі в екосистемах, а також посилив відповідальність за займання в природно-заповідному фонді. Але штрафи явно не зупиняють вбивство екосистем.

Законодавство забороняє спалювати листя або суху траву. Зокрема випалювати рослинність на землях водного фонду заборонено статтею 65/2 Адміністративного Кодексу. Штраф від 3060 грн до 6120 грн. Такий же розмір штрафу за підпал торф'яників або пожежі на полях. За порушення правил протипожежної безпеки – штраф від 1530 до 4590 грн. А ось кримінальна відповідальність (5-7 років) передбачена лише в разі загибелі людей, або масової загибелі тварин, а так само якщо пожежа заподіяла комусь значну шкоду.

«Горять і землі водного фонду. Прикро, що підпали очерету відбуваються під час нересту риби. Від того, як він пройде залежить майбутнє наших водойм. Якщо не буде риби, річки загинуть. Мало того, що катастрофічно не вистачає повноцінних нерестовищ, так ще пожежі... Риба у вогні не буде нереститися, кажуть в Асоціації рибалок України.

Вогонь знищує і заповідні території. У 2020 році відбулися масштабні пожежі на території Національних парків Одеської, Херсонської, Миколаївської області.

Ковток повітря

Загальновідомо, що без їжі людина зможе прожити 70 днів, без води організм проіснує від 3 до 8 днів, а без повітря – 5-10 хвилин.

За даними Організації Об'єднаних Націй кожна шоста смерть в світі через забруднення навколишнього середовища.

Забруднене повітря може викликати бронхоспазм, алергію, задуху, серйозно пригнічує імунну систему, може призвести до онкозахворювань.

Глобальний Альянс з питань здоров'я та забруднення (GAHP) поставив Україну на четверту позицію серед європейських країн за кількістю смертей, обумовлених забрудненням навколишнього середовища. З цієї причини у нас в країні щорічно помирає близько 60 тисяч людей.

«Серйозну загрозу крім вихлопів автомобілів несе шинний пил, з онкологічною точки зору, навіть більшу, саме на нього припадає 70% обсягу всіх викидів канцерогенів від автомобілів. У процесі зносу 20% автопокришок перетворюються в шинний пил. Кожна шина протягом року викидає 1,14 кг шинної пилу, в якій у великій кількості присутній шкідливий канцероген бензопірен, який надзвичайно токсичний. За ступенем впливу на організм він відноситься до I (вищого) класу небезпеки», – говорить голова Національної екологічної ради України Олександр Чистяков.

За статистикою медичних установ, число хворих на рак серед людей, які проживають поблизу автотрас, перевищує норму удвічі-тричі... У 2020 році в Україні від зносу шин утворилося 24 тис. тонн шинної пилу. Тільки в Києві щодня в повітря викидається його не менше 5 тонн. Потрібно додати, що він не піднімається високо, а літає на рівні наших дихальних шляхів, падає уздовж доріг, залітає до нас у вікна. Ми ним дихаємо!

Що робити?

На думку голови Національної екологічної ради України Олександра Чистякова, перш за все, потрібно в достатній кількості встановити нові станції моніторингу, які б вимірювали тверді частинки пилу, приземний озон, діоксин азоту і діоксид сірки. Система, яка працює зараз застаріла, вона сформована в 70-х роках і не враховує багатьох показників, наприклад дрібнодисперсного пилу. А це основний показник забруднення повітря у європейців. У столиці в цьому році встановили два поста моніторингу повітря – в Дарницькому і Дніпровському районах міста – цього вкрай мало.

Нова система моніторингу дозволить в реальному часі стежити за якістю повітря. Оновлення показників повинно бути кожні 6 годин з можливістю перегляду динаміки з будь-якого смартфона. Всі станції моніторингу якості повітря повинні бути об'єднані в одну систему.

Наступним кроком має бути робота з джерелом забруднення. Щоб зменшити кількість викидів, в Києві, перш за все, треба розвивати громадський транспорт, заохочувати до збільшення електротранспорту. Також на період підвищення забруднення органи місцевої влади повинні обмежити або взагалі заборонити рух транспорту в центрі міста. Крім того, слід забороняти або зменшувати рух вантажного транспорту в тих районах, де забруднення є більш сильним, або встановлювати обмеження в залежності від часу доби. І звичайно ж, жорстка боротьба з підпалами.

Це повинен бути комплекс різних дій: збільшення кількості зелених зон, розчищення та благоустрій прибережних територій, створення веломаршрутів, облаштування пилових бар'єрів вздовж автотрас. Все це повинно призвести до позитивного результату в середньостроковій і довгостроковій перспективі. І це завдання місцевої влади.

Щоб ситуація не стала повністю некерованою на державному рівні необхідно прийняти ряд важливих документів про захист навколишнього середовища для збереження екологічного балансу і порятунку біорізноманіття. Зокрема, потрібен закон про відходи, треба реформувати екологічний контроль, ввести сучасну систему моніторингу стану навколишнього середовища.

Національна екологічна рада України