$2 млрд від CNBM можуть піти на реконструкцію українських ГЕС, розвиток енергомереж і Smart Grid

Підписаний цього тижня меморандум між Міністерством енергетики і вугільної промисловості України та китайською державною компанією CNBM International Corporation передбачає інвестування до низки енергетичних проектів в Україні. За словами міністра, йдеться про 2 млрд доларів. Які саме це можуть бути проекти і чому важлива жорстка позиція держави щодо захисту інвестицій – про це йдеться у статті «Другий китайський шанс».

За інсайдерською інформацією, частину грошей буде спрямовано на реконструкцію українських ГЕС, сказано у публікації. Міністр енергетики Ігор Насалик уже неодноразово заявляв про бажання довести частку гідроенергетики в енергобалансі країни до 15%. Другий обговорюваний проект – розвиток в Україні Smart Grid. У нас таку технологію заведено називати «технологія розумних мереж». Третім обговорюваним проектом може бути будівництво підстанцій і мереж в українській електроенергетиці.

Четвертий проект, про який міністр енергетики та вугільної промисловості натякнув під час запуску в роботу лінії електропередач від Хмельницької АЕС до Київського энерговузла, – це участь у процесі приватизації шахти №10 «Нововолинська».

Експерти, опитані «Українськими новинами», по-різному оцінюють вищезазначені проекти.

«Тут питання в тому, наскільки українська сторона буде послідовною щодо дотримання умов. Я виходжу з тих прецедентів, які були... Будівництво нових підстанцій і мереж – це, безумовно, цікаві проекти... У нас, за найоптимістичнішими оцінками, 60% інфраструктури зношено», – вважає директор енергопрограм Центру світової економіки і міжнародних відносин НАНУ Валентин Землянський.

А ось співзасновник Greencubator, член Реанімаційного пакету реформ Андрій Зінченко вважає, що меморандум мало підписувати не міністерство, а безпосередньо енергетичні компанії-оператори, і побоюється можливих зривів домовленостей з українського боку: «Навіщо такі документи за умови, коли немає базового документа – енергетичної стратегії, яка визначає основні напрямки розвитку енергетики в Україні? Модернізація – це справа компаній і операторів мереж. Міністерство для того умови має створити».

Всі перераховані проекти під силу для реалізації з участю CNBM. Вона має в своєму розпорядженні необхідні фінансові (оборот понад 32 млрд дол.) і технологічні ресурси.

Голова правління CNBM International Цзиньсон Чжан обережний у коментуванні: «Підписання цього меморандуму – це новий крок, який виведе наші країни на новий рівень співпраці». Але при цьому зазначає, що важливою умовою успіху є жорстка позиція держави щодо захисту прав інвесторів та формування прозорих правил гри.

В Україну CNBM прийшла ще понад п'ять років тому. Але поки що має негативний досвід діалогу з українськими чиновниками. Яскравим прикладом стала ситуація з придбанням українських сонячних електростанцій, коли процес перереєстрації власності та одержання дозволу на купівлю в АМКУ зайняв понад півтора року.

А ставши повноцінними власниками сонячних станцій у Миколаївській та Одеській областях, CNBM зіткнулася з іншим сюрпризом. Український парламент знизив тариф на купівлю «сонячної» енергії. «Нас турбує непослідовність українських політиків. Якщо політика буде стабільною, природно, ми будемо інвестувати в рази більше. Якщо ж ми постраждаємо через обман, то інвесторів не буде в принципі», – заявляли представники CNBM.

Очевидно, що останні дії (підписання меморандуму) з боку представників CNBM є демонстрацією відкритої політики і відкритих принципів співпраці з Україною, демонстративним жестом. Але водночас чітким сигналом «ми готові працювати і вкладати великі кошти, за нами прийдуть інші, але тільки якщо реформи і обіцянки будуть не на словах, а на ділі – якщо поточні інвестиції державної корпорації буде захищено».

При цьому ключовим моментом після підписання Меморандуму залишається бажання і можливості самої України вести послідовну політику в їхній реалізації і не змінювати постійно правила і домовленості. «Хоч би як апетитно виглядали плановані інвестиції – м'яч на боці України. Стануть вони поштовхом для вітчизняної енергетики чи з ними станеться та сама історія, як і з кредитом Банку розвитку Китаю, – залежить від реальної, а не декларованої, готовності наших чиновників», – резюмує автор публікації.