Апеляційний суд визнав незаконною позапланову перевірку доходів нардепа Мураєва, ініційовану Генпрокуратурою

Київський апеляційний суд скасував ухвалу Печерського районного суду Києва від 3 серпня 2017 року, якою задоволено клопотання прокурора ГПУ і призначено позапланову документальну перевірку народного депутата Євгена Мураєва з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за 1998-2016 роки.

Про це повідомляє «Главком» на ухвалу суду від 8 жовтня.

Генпрокуратура зацікавилася Мураєвим після аналізу його електронної декларації за 2015 рік. Так, політик вказав наявність готівки на суми 18,5 млн грн, $2 млн і 1 млн євро. Разом з тим, за даними ДФС України, доходи Мураєва за 2007-2015 року, з яких сплачено податки та інші обов’язкові платежі, становили лише 1,75 млн грн.

Тому департамент з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генпрокуратури, який відкрив кримінальне провадження у липні 2017 року, побачив у цьому ймовірне ухилення від сплати податків та зборів (ч. 3 ст.212 КК України).

Слідчий суддя Печерського районного суду Києва Віталій Писанець дійшов висновків, що прокурор Бедрековський довів наявність достатніх підстав вважати, що іншим чином, ніж призначити перевірку нардепа Мураєва, неможливо в ході досудового розслідування кримінального провадження підтвердити чи спростувати факт ухилення від сплати податків, зборів та інших обов'язкових платежів, а також з’ясування розміру шкоди завданої злочином.

В апеляційній скарзі Євген Мураєв зазначив, що прокурор немає права звернення до слідчого судді з клопотанням про призначення у кримінальному провадженні позапланової документальної перевірки фінансово-господарської діяльності, а у слідчого судді - відсутні відповідні повноваження на розгляд такого клопотання Посилання нардеп робив на ряд норм КПК, рішення Європейського суду з прав людини і Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод.

Колегія суддів Київського апеляційного суду вважає, що чинний Кримінальний процесуальний кодекс України не містить норм, які б надавали право слідчому чи прокурору звертатися до слідчого судді з клопотаннями про проведення (призначення) позапланової документальної перевірки у кримінальному провадженні. Також не визначено порядок розгляду таких клопотань та повноважень слідчого судді щодо їх розгляду

Водночас, наголосила апеляційна інстанція, право сторони обвинувачення на збирання доказів, зокрема, шляхом витребування та отримання від органів державної влади актів перевірок, що передбачено ч. 2 ст. 93 КПК України, забезпечується не шляхом проведення (призначення) у кримінальному провадженні позапланових документальних перевірок, а в інший спосіб, який чітко регламентований положеннями КПК.

«Таким чином, за відсутності у слідчого судді повноважень на розгляд клопотання прокурора про проведення (призначення) позапланової документальної перевірки та встановленого нормами  КПК України порядку розгляду такого клопотання, на переконання колегії суддів, слідчий суддя Печерського районного суду Києва, задовольнивши клопотання прокурора, вийшов за межі повноважень, наданих йому чинним кримінальним процесуальним законом, та постановив рішення, яке не передбачено КПК України, а відтак і не відповідає вимогам ст. 370 КПК України», - сказано у тексті ухвали апеляційного суду.

Київський апеляційний суд, скасувавши ухвалу Печерського районного суду Києва від 3 серпня 2017 року, видав нову, якою слід вважати повернутим клопотання прокурора про призначення перевірки щодо Мураєва.

Нагадаємо, що у 2017 році генеральна прокуратура ініціювала проведення позапланових перевірок електронних декларацій 49 народних депутатів України. У ГПУ пояснили, що, враховуючи, що такі випадки непоодинокі та з метою встановлення легальності походження задекларованих коштів, а також повноти сплати декларантами та їх податковими агентами належних сум податків до бюджету, були ініційовані перед ДФС такі перевірки.

Читайте також інтерв'ю «Главкому»: Євгеній Мураєв: Партія «За життя» побудована на основі ефірів двох телеканалів. Все інше – дутий пузир