Артисти Національної опери виступили проти строкових контрактів

Працівники Національної опери України виступили проти примусового переведення на короткострокові контракти. Їх позицію підтримує омбудсмен, звернувшись до Конституційного Суду України. Дії законодавця щодо працівників культури створюють прецедент нівелювання трудових прав заради жорсткої економії, повідомляє «Соціальний рух».

Як зазначають співробітники опери у соцмережі, закон №955-8 авторства Ірини Подоляк впроваджувався для врегулювання «діяльності» керівників закладів культури. Однак замість керівників на короткострокові контракти примусово перевели всіх творчих працівників. Артисти оркестру, що є членами профспілки, подали дирекції Національної опери свою версію контракту, але адміністрація театру затягує обговорення. Сьогодні під будівлею опери мала відбутися акція протесту. Втім, керівництво оперативно запросило всі профспілкових лідерів на переговори. Музикант опери Dmytro Khosh Khoroshun опублікував відео з даної зустрічі. Судячи з нього, рішення поки не знайдено.

Вони також наголошують, що омбудсмен Валерія Лутковська внесла конституційне поданнядо КСУ з приводу закону 955-8 та направила лист-рекомендацію в Міністерство культури про надання артистичному персоналу максимального строку контракту. Зокрема, подання містить посилання на директиву ЄС 1999/70/ЄС (пріоритет стабільних відносин) та Конвенцію МОП №158 (неможливість припинення трудових відносин без обгрунтування).

На думку юриста ГО «Соціальний рух» Віталія Дудіна, влада невиправдано поставила до пересічних артистів такі ж вимоги, як до чиновників. Законодавець дозволив укладати строкові контракти, що небезпечно у двох аспектах. По-перше, вони мають обмежений термін дії, а, по-друге, нівелюють основоположні гарантії. Як визначив Верховний Суд України, на контракт не поширюється положення ст.9 КЗпП про недійсність умов, які погіршують становище працівників порівняно із законодавством. Як правило, контракти застосовувались для оформлення відносин з керівниками чи іншими високооплачуваними службовцями.

За його словами, погіршення становища працівників культури відбулось у два етапи.

Ще 28 січня 2016 р. було ухвалено закон щодо контрактної форми роботи керівників закладів культури. Визначено, що строк контракту для керівників складе 5 років, а для творчих працівників – 1-3 роки. Цей закон також доповнив КЗпП новою підставою припинення трудових відносин: п.9 ст.36 КЗпП – підстави, передбачені іншими законами. Така норма може торкнутись будь-якої професії (передусім бюджетників): достатньо прийняти закон і чинний трудовий договір припиниться без волі сторін.

І вже 6 жовтня 2016 р. під виглядом технічних поправок було прийнято зміни до Прикінцевих положень вищезазначеного закону. Набрання чинності цим законом стало підставою припинення безстрокового трудового договору не лише з керівниками закладів культури, а й із «професійними творчими працівниками (художнім та артистичним персоналом)» таких закладів. Таким чином, парламент реалізував надане йому повноваження розірвати трудові договори цілої категорії працівників без зазначення будь-яких мотивів.