Більшість російськомовних громадян України не говорять про зміну статусу російської мови, – експерт
Російськомовні громадяни, що проживають в південно-східних областях, вказують на необхідність захисту і розвитку української мови, щоб подолати наслідки русифікації часів СРСР
Російськомовні громадяни асоціюють себе з Україною, рухаються до білінгвізму, а також почали вживати українську мову у побуті. Російськомовні громадяни, що проживають в південно-східних областях, вказують на необхідність захисту і розвитку української мови, щоб подолати наслідки русифікації часів СРСР. Такі думки озвучила експерт Українського незалежного центру політичних досліджень Юлія Каздобіна під час представлення дослідження «Питання ідентичності для російськомовних в Україні в контексті збройного конфлікту» в прес-центрі «Главкому».
На думку експерта, конфлікт інтенсифікував процес формування політичної нації в Україні, хоча і призвів до деякої поляризації на ґрунті сприйняття ролі Росії в конфлікті. «Більшість росіян-громадян України, а також російськомовних підтримують державний статус української мови і не говорять про потребу зміни статусу російської мови. Російськомовні респонденти, що асоціюють себе з Україною, рухаються в напрямку білінгвізму, вони додають українську у свій побут, а також віддають своїх дітей до навчальних закладів з українською мовою навчання. Але із навчанням в таких школах теж є питання, бо не факт, що там будуть вчити українською. Про такі випадки нам розповідали під час проведення дослідження російськомовна фокус-група», - розповідає експерт.
Каздобіна зазначає, що зміцнюється довіра до російськомовних громадян з боку україномовних під впливом того, що обидві групи беруть участь в соціальних процесах останнього часу на одній стороні конфлікту. Разом з тим, недовіра до українців, які поділяють російську точку зору, зросла.
«Респонденти в південно-східних регіонах, де домінує російська мова, вказували на необхідність захисту і розвитку української мови, подолання наслідків політики русифікації, яка активно проводилася в СРСР. У цих регіонах наводилися приклади утисків за мовною ознакою щодо української мови в період незалежності України», - говорить експерт.
Каздобіна наголошує також на тому, що мовне питання є потенційно конфліктним. «Незважаючи на те, що конфлікт витіснив мовні питання на другий план, тема майбутнього російської мови та її носіїв в Україні є потенційно конфліктною. Багато російськомовних респондентів та білінгвів хотіли б, щоб у їхніх дітей зберігалася можливість вивчати і спілкуватися російською мовою, тоді як прихильники українізації вважають, що російська мова становить загрозу для української і повинна поступово взагалі зникнути з України», - резюмувала експерт.
Дослідження «Питання ідентичності для російськомовних в Україні в контексті збройного конфлікту» проведено Українським незалежним центром політичних досліджень в рамках Проекту «Психологічні зерна миру: реабілітація після травми та громадянський активізм в Україні», що реалізується ораганізацією «International Alert» за фінансування Європейського Союзу.
Переглянути запис прес-конференції можна тут: