Чи є тренінги корупцією? У Генпрокуратурі дали роз’яснення держслужбовцям
Як повідомили «Главкому» у Генпрокуратурі, гучна справа співробітниці НАБУ Катерини Везєлєвої-Борисової – не унікальний випадок
Прокурор відділу запобігання та протидії корупції Генпрокуратури Наталія Панафеда прокоментувала резонансне рішення суду, який наприкінці жовтня визнав співробітника Національного антикорупційного бюро винною у корупційних діях. Солом’янський суд Києва визнав тренінги, які співробітник бюро проводила у представництві Фонду імені Фрідріха Еберта, саме корупційним правопорушенням. Катерині Везєлєвій-Борисовій, заступнику начальника відділу забезпечення роботи директора НАБУ, присудили штраф у 8500 гривень та конфіскацію гонорарів у сумі 18 тис. гривень.
Як повідомили «Главкому» у Генпрокуратурі, ця справа – не унікальний випадок: прокуратура цього року брала участь у розгляді понад 2,5 тис. адміністративних справ аналогічної категорії, з яких до адмінвідповідальності притягнуто майже 2 тис. осіб (у тому числі 16 держслужбовців 3-4-ї категорії, суддю, 16 працівників органів внутрішніх справ, 13 податківців).
«Водночас, оскільки визначення терміну «викладацька діяльність» досить дискусійним, Генпрокуратура звернулася до провідних науково-навчальних правових закладів (Національна академія ім. Ярослава Мудрого). Ми просили надати трактування та наукову думку з приводу кваліфікації дій Везєлєвої-Борисової. Було потрібно розтлумачити поняття «викладацька діяльність», «тренер заходу» в контексті надання Катериною Везєлєвою-Борисовою послуг тренера на заходах, організованих політичним фондом», - розповіда прокурор Панафеда. За її словами, першим видом діяльності, яким одночасно з основним видом роботи дозволено займатися особам, уповноваженим на виконання функцій держави (або місцевого самоврядування), є викладацька.
«Безспірним є те, що тренінг є одним з видів викладацької діяльності. Адже поруч із традиційними формами викладацької діяльності (лекції, семінарські заняття, практичні заняття) є й сучасна методика педагогічної діяльності (тренінги, модерація, дистанційне навчання тощо). Втім, на сьогодні тренінги як метод навчання використовуються не лише у навчальному процесі навчальних закладів, а й у діяльності громадських та міжнародних організацій, котрі, зокрема, займаються політико-просвітницькою діяльністю. Але проведення тренінгів для поширення знань у діяльності громадських організацій, суб’єктів підприємництва не належить до викладацької діяльності», – пояснила представниця прокуратури. За її словами, саме тому посадовця притягнуто до відповідальності за порушення обмежень щодо сумісництва.
«Байдуже, на платній чи безоплатній основі здійснювалися тренінги, важливий їхній зміст, у рамках якого процесу вони проводяться. Тренінги є частиною освітнього процесу у визначених законом рамках, у тому числі коли йдеться про підвищення держслужбовцями свого кваліфікаційного рівня», - додала Панафеда. За її даними, у такій самій ситуації, що і Везєлєва-Борисова, нещодавно опинилася головний спеціаліст-економіст відділу статистики у місті Рубіжне ГУ статистики у Луганській області. У квітні цього року Рубіжанський міський суд оштрафував її за участь у роботі державних кваліфікаційних комісій. За цю роботу вона отримала дохід – 3 тис. гривень. Суд, проаналізувавши чинне законодавство, вирішив, що вказана робота не є викладацькою діяльністю, оскільки виходить за межі освітнього процесу. Апеляційний суд Луганської визнав це рішення законним.
Детальніше читайте у матеріалі «Тренінги – це корупція? Післямова до гучного скандалу між Генпрокуратурою і НАБУ»