Чиновницю Київської ОДА, яка не задекларувала два будинки та елітну автівку, «здали» місцеві листоноша та вчитель
Керівник одного з управлінь Київської обладміністрації забула вказати статки, записані на свою доньку
Начальник управління планування територій Департаменту містобудування та архітектури Київської облдержадміністрації Марія Маноха не вказала в електронній декларації свою доньку, у власності якої знаходяться два будинки і автомобіль марки Land Rover Discovery, 2013 року випуску.
Про це стало відомо «Главкому» з ухвали Києво-Святошинського районного суду від 2 листопада.
У ході досудового розслідування правоохоронці опитали ряд свідків, котрі підтвердили ведення спільного побуту доньки та чиновниці. Зокрема, листоноша зауважила, що протягом 2015-2017 років разом з донькою начальниці управління департаменту ОДА у будинку постійно проживає її чоловік та донька.
Також вчитель дитячих класів Боярської ЗОШ №1 підтвердив, що останні 10 років Марія Маноха разом зі своїм чоловіком, дочкою та внучкою мешкають у будинку в Боярці, що за 30 км від Києва.
З цього приводу Києво-Святошинська місцева прокуратура розслідує кримінальне провадження за ст. 366-1 КК України («Декларування недостовірної інформації»).
Крім цього, суд надав правоохоронцям тимчасовий доступ до електронних декларації Марії Манохи за 2015-2016 роки, а також результатів перевірок майнового і фінансового стану чиновниці, що знаходяться у володінні Національного агентства з питань запобігання корупції.
За даними е-декларації за 2016 рік, Марія Маноха володіє житловим будинком площею 367,1 кв. м, що у Боярці, столичною квартирою площею 61,4 кв. м і низкою земельних ділянок.
Її заробітна плата за минулий рік становила 118 тис. грн. Ще 500 тис. грн вона одержала доходу від відчуження нерухомого майна.
Готівкою пані Маноха зберігає 3,6 тис. євро, 80 тис. грн, $28 тис. На банківському депозиті у неї лежать 502 тис. грн.
Також читайте інтерв'ю «Главкома» «Зранку просинаєшся: тебе облизує собака, а ти лежиш у костюмі і в одному черевику». Губернатор Горган про своє «життя на межі»