Чому екс-заступник голови правління «Нафтогазу України» пішов на угоду зі слідством? Стали відомі скандальні подробиці

Екс-заступника голови правління «Нафтогазу України», якого звинувачували у завданні державі майже півмільярдних збитків, 10 березня було звільнено з СІЗО. Вийти майже сухим із води дозволила угода зі слідством, на яку раніше зголосився підозрюваний. «Главком» дізнався подробиці його звільнення, яке супроводжувалося корупційним скандалом у правоохоронних органах.

«Дата, коли екс-заступник голови правління «Нафтогазу України» погодився піти на угоду зі слідством, – 20 грудня 2016 року – звертає на себе увагу через скандальну історію, яка відбулась перед цим та описана в іншому кримінальному провадженні. У ньому йдеться про шантаж фігурантів «справи Курченка-Януковича» з боку окремих представників СБУ. Під підозрою опинилися чинний оперуповноважений Служби безпеки України, а також колишній начальник відділу СБУ, що з 2015 року перебуває у розпорядженні Штабу Антитерористичного центру. В середині минулого року вони зв'язалися із представниками команди Януковича-Курченка та обіцяли їм сприяти у приховуванні злочинів шляхом впливу на інших підозрюваних – гарантували, що останні не даватимуть свідчення проти спільників», – йдеться в матеріалі «Главкома».

Задля цього перевертні у погонах гарантували юридичний захист та всіляку підтримку двом підозрюваним у «справі Курченка». З судових матеріалів можна точно ідентифікувати лише одного «клієнта» цих опікунів – колишнього заступника міністра економіки Олександра Сухомлина. Ім’я іншого – невідоме, хоча у кримінальному провадженні зазначено: представники СБУ обіцяли останньому вихід на волю за умови невизнання своєї вини та ненадання викривальних свідчень стосовно інших членів банди. Ця особа погодилася та «дотримувалася вказаної позиції до грудня 2016 року, чекаючи виконання обіцянок» щодо його звільнення з-під варти. «Але зрозумівши, що (представники СБУ. – Ред.) діють не в його інтересах та не збираються виконувати обіцянку щодо сприяння його звільненню, підозрюваний у грудні 2016 року уклав зі стороною обвинувачення угоду про визнання винуватості та надав викривальні свідчення стосовно інших членів злочинної організації», – йдеться у матеріалах розслідування.

«Главком» не має підстав стверджувати, що людиною, яка з червня до грудня 2016 року чекала на допомогу від корумпованих представників СБУ, був саме екс-заступник голови правління «Нафтогазу України». Адже, як повідомляв Матіос на початку року, у кримінальних провадженнях щодо оборудок Курченка є вже 17 осіб, які уклали угоди про визнання винуватості. Майже будь-хто з них міг виявитися жертвою невиконаних обіцянок корумпованих представників з СБУ.

«Разом з цим не варто виключати й те, що серед людей, яких перевертні з СБУ просили мовчати, був також і екс-заступник голови правління «Нафтогазу України». Право на життя такій версії дає інтерв’ю Юрія Луценка, оприлюднене у вересні минулого року. А також події, що відбулись у грудні, коли екс-чиновник зголосився на угоду зі слідством. Отже, на початку минулої осені генпрокурор повідомив, що напередодні пропонував екс-заступнику голови правління «Нафтогазу України» свідчити проти екс-глави Міністерства палива та енергетики Юрія Бойка, зокрема щодо сумнівної закупівлі так званих вишок Бойка. Чи погодився він компрометувати теперішнього лідера Опозиційного блоку Юрія Бойка – невідомо. Але фактом є загибель у грудні колишнього заступника голови «Нафтогазу» часів Януковича Геннадія Юр'єва. Трагедія сталася після того, як екс-заступник голови правління «Нафтогазу України» зголосився піти на угоду зі слідством. Юр'єв застрелився під час операції з його затримання. За словами Луценка, загиблий був важливим фігурантом нафтогазових схем Курченка та закупівлі бурових платформ («вишок Бойка»). Мовляв, цей екс-чиновник був цінним свідком, бо в «організаційній побудові «Нафтогазу» він займав місце між керівником «Нафтогазу», паном Бакуліним (Євген Бакулін – нині нардеп від Опозиційного блоку. – «Главком»), і екс-заступником голови правління «Нафтогазу України» і його братом», – йдеться в статті «Главкома».

Як відомо, восени Генпрокуратура завершила досудове розслідування у справі екс-заступника голови правління «Нафтогазу України», а в грудні екс-заступник «Нафтогазу» сам написав заяву про готовність укласти угоду зі слідством (її було підписано у 2017 році).

10 березня Шевченківський райсуд Києва відпустив Екс-заступника голови правління «Нафтогазу України» на волю і зняв арешт з його майна, куди, зокрема, входять і паспорти – внутрішній і закордонний.