День, коли парламент зламали через коліно
Голосування за «антиолігархічний закон» відкрило «скриньку Пандори» для безперешкодного протягування через Раду будь-яких забаганок влади
Дуже коротко про вчорашній день у Раді.
Він міг бути днем, з якого, попри політичні інтереси, всі сторони вийшли, зберігши обличчя.
Міг бути днем, про який розповідали б в наступному скликанні, як про приклад мудрості політиків.
Міг бути днем, коли ціна додаткових 3-х годин розгляду закону була б значно меншою, ніж ціна повного ґвалтування Парламенту та його головних регламентних засад.
Міг бути днем, коли один дзвінок з літака десь на іншому боці Атлантики не руйнує той крихкий компроміс, який так важко був знайдений під час ранкових перемовин.
Міг бути. Але не став.
А став днем, коли Парламент зламали через коліно.
Коли «йдемо по бєспрєдєлу» сприймається оплесками.
Коли вже гидко говорити: «Наше скликання не порушує Регламент».
Днем, на який ще багато негідників у майбутніх скликаннях будуть посилатися та говорити: «А ці 23 вересня 2021 так робили – і нічого!!!».
Тому що він став днем, який відкрив «скриньку Пандори» для безперешкодного (що дорівнює – без жодного обговорення) протягування через Раду будь-яких забаганок влади.
Тому що сьогодні так можна було. Тому що показали, що Парламент і справді не є місцем для дискусій.
Та і навіщо ці дискусії, коли ще вчорашніх відомих антикорупціонерів можна так легко купити)
P.S. Мені байдуже на закон про олігархів. Прикро, що сьогодні стільки людей з різних мотивів проковтнули це та освятили своїм голосуванням. Особливо прикро, що колеги по фракції так дешево продали не лише свої принципи, а й заразом парламентаризм. Тепер кожен закон «по бєспрєдєлу» буде на вашій совісті