Директор Авдіївського коксохіму розказав, як підприємству вдалось зберегти виробництво в умовах бойових дій
На Авдіївської коксохімічному заводі був створений енергоострів
В умовах активних бойових дій і артобстрілів на Авдіївської коксохімічному заводі був створений енергоострів, щоб зберегти виробничі потужності підприємства. Про це повідомив генеральний директор АКХЗ Муса Магомедов в рамках Міжнародного металургійного форуму «Наука та інновації» в Києві.
«По суті, ми створили енергоострів, який управлявся в ручному режимі, хоча таких прикладів у нас не було, так само як і роботи під обстрілами протягом трьох років», - сказав він, пише uaprom.info.
За словами Магомедова, з початку війни на Донбасі було зафіксовано 320 влучень по Авдіївському коксохіму. «Після першої зупинки консервація потужностей зайняла чотири доби, але ми навчилися, тому остання консервація зайняла 60 годин», - зазначив він.
У той час, як повідомив Магомедов, глобальною проблемою для заводу було питання електропостачання. «До підприємства йшло 4 лінії електропередач: дві «макіївські» і дві «ясинуватські». В ході бойових дій вони перебивалися більше 200 разів, але завжди залишалася одна лінія, то друга, тому зупинок АКХЗ було всього 15», - сказав топ-менеджер.
При цьому гендиректор нагадав, що в лютому 2017 року була перебита остання лінія, і «ми залишилися на власній генерації».
«Працівники підприємства спільно з ДТЕК проклали лінію від Очеретино до АКХЗ, тому зараз у нас є два введення з контрольованої Україною території, що дозволяє заводу працювати більш надійно», - зазначив він.
За словами Магомедова, для створення власної генерації був придбаний генератор потужністю 1 МВт, турбінна установка потужністю 2,5 МВт вартістю $2,5 млн, а також пристрій м'якого пуску для газодувної машини для евакуації коксового газу.
При цьому у зв'язку з багаторазовими ушкодженнями повітряних кабельних ліній було прийнято рішення прокласти силові кабелі під землею.
«Ми навчилися в умовах повної зупинки запускатися за допомогою так званого дефібрилятора. Це послідовність дій, коли спочатку запускається один механізм, потім другий. Якщо коротко, то спочатку запускається ряд механізмів, які дозволяють запустити евакуацію коксового газу, після цього почнеться завантаження батарей, потім запускаються один за іншим турбогенератори, для чого потрібен природний газ», - розповів гендиректор.
За його словами, фактично був створений енергоострів, який управлявся в ручному режимі.
«Ми знайшли рішення, яке дозволило виділити мінімальну кількість обладнання в енергоострів. Треба розуміти, для збереження заводу ми працювали місяцями в умовах, коли включення будь-якого приладу понад 5 КВт узгоджувалося з головним енергетиком. Був випадок, коли включення малопотужного двигуна призвело до зупинки всього заводу, це людський фактор», - зазначив топ-менеджер.
У той же час, як повідомив Магомедов, все ще не до кінця вирішені істотні екологічні ризики.
«Частина з них вирішена, частина ні. Наприклад, склад бензолу, його гасили більше доби. Крім того, постає питання хлораторної суміші, яка має радіус ураження 3 км. Зараз ми працюємо без сховищ для бензолу, так би мовити, з коліс, або залізничних або автоцистерн. Що стосується хлору, то, звичайно, отримуємо воду гіршої якості, але забезпечуємо безпеку населення», - підкреслив він.
При цьому гендиректор АКХЗ зазначив, що загальновідомо: кладка коксової батареї приходить в непридатність при падінні температури нижче 900 градусів. «А у нас в лютому температура падала до 750 градусів. Але крім восьмої батареї все в нормальному стані», - повідомив Магомедов.
Говорячи про логістичні проблеми АКХЗ, гендиректор повідомив, що історично завод мав три напрямки відвантаження та приймання вантажів - це донецький, ясинуватський і покровський.
«Але лінія фронту пройшла через дві гілки, після ми залишилися на одній залізничній лінії, по якій потрібно 10 тис. т коксу вивезти і 20 тис. т вугілля ввезти. Незважаючи на загальні проблеми в адміністрації «Укрзалізниці», ми з залізничниками Авдіївської станції працювали завжди злагоджено, разом відновлювали, давали їм тепловози, вони - нам. Проблеми вирішувалися спільними зусиллями», - констатував гендиректор підприємства.