Еколог розповів, як лісгоспи заробляють на «сірих» санітарних рубках
За процедурою аби призначити санітарну рубку ділянка спочатку має бути обстежена працівниками лісгоспу
Павло Тєстов, еколог міжнародної благодійної організації «Екологія-Право-Люди» в інтерв'ю «Главкому» розповів, що в умовах хронічного нефінансування лісгоспи вишукують та використовують усі можливі шпаринки в законодавстві, щоб заробляти.
За даними експертів, повністю «чорних» (незаконних, - «Главком») рубок в Україні не так багато - біля 1%. Більшість з вирубок – «сірі». Одна з «шпаринок» для заробітку - це санітарні рубки.
За процедурою аби призначити санітарну рубку ділянка спочатку має бути обстежена працівниками лісгоспу. Якщо рубка суцільна, ділянку обстежує лісозахисна станція. Всі вони також нині знаходяться на самофінансуванні.
«Лісгосп платить лісозахисній станції гроші за те, що вони обстежують хворі ділянки лісу, - пояснює особливості процедури Петро Тєстов. – І, з огляду на нинішню ситуацію інспектори погоджуються майже на усі ділянки, які лісгосп пропонує для рубки. Бо треба звідкілясь брати зарплату».
За словами еколога, також нерідко бувають випадки, коли представники лісозахисної станції навіть не виїжджають на місце, просто підписуючи відповідні документи.
«Є лісгоспи, - продовжує Тєстов, - у яких більшість лісів – не експлуатаційні. У Кутського лісгоспу в Івано-Франківській області, наприклад, 90% лісів входять в об’єкти природно-заповідного фонду. На 90% своєї території він не може проводити рубки з метою заробітку. І вони вигадують санітарні рубки».
«Сидять» на рубках, за словами активіста, всі. Низька зарплата спонукає лісівників йти на хитрощі: в документах прописується, наприклад, що з ділянки повинно вийти 400 кубів лісу. Але за рахунок того, що занижується висота дерева, реально виходить 500 кубів, «зайві» 100 реалізують нелегально.
У глухих районах у лісівників свій маленький бізнес. «Коли в Карпатах, де особливо ніхто нічого не бачить, хтось попросить зрізати 2-3 дерева за 500 гривень, лісник на це піде», - переконує Тєстов.
Про те, що йде рубка, за словами еколога, так само знає і керівництво лісгоспу.
Нагадаємо, Державне агентство лісових ресурсів стало першим центральним органом виконавчої влади, де був завершений конкурс на керівні посади. Ще 20 вересня комісія обрала головних кандидатів: Христину Юшкевич – на посаду голови та Володимира Бондара – на посаду її першого заступника.
Павло Тєстов, еколог міжнародної благодійної організації «Екологія-Право-Люди».