Експерт-міжнародник проаналізував дилеми у зовнішній політиці України

Україна обирає шлях в Європу, який вимагає від нас побудови дещо іншої України, ніж та, яку від нас вимагає російська агресія. Про це розповів Микола Капітоненко, доцент кафедри міжнародних відносин та зовнішньої політики Університету Шевченка, виконавчий директор Центру дослідження міжнародних відносин, під час прес-конференції в прес-центрі «Главком».

На думку експерта, практика останніх років показує, що часто фантазії у зовнішній політиці можуть ставати реальністю. У 2013-2014 роках політика, яку здійснював Володимир Путін здавалася відірваною від реальності. Саме так охарактеризувала тоді нині екс-канцлерка Німеччини. Але пройшло кілька років і ця реальність наступила і ми в ній живемо.

Україна теж має свій уявний світ, де цінуються такі явища як національна ідентичність, символи, релігійні фактори, патріотизм, воля до спротиву. «Частина світу, можливо, поділяє наші погляди, інша частина звертає увагу на матеріальні речі: багатство, кількість грошей, кількісні показники збройних сил. Ми не зовсім самостійно обрали цей шлях, у нас таке уявлення сформувалися під тиском російської агресії. Тому сьогодні ми доволі в складній ситуації знаходимося в тому плані, що ми обираємо шлях в Європу, який вимагає від нас побудови дещо іншої України, ніж та, яку вад нас вимагає російська агресія. Російська агресія вимагає від нас будувати Україну єдину в плані національної ідентичності, з доволі рішучою зовнішньою політикою з елементами здорової агресії. А європейська парадигма вимагає від нас мультикультуралізму, толерантності, здатності знаходити різного роду компроміси. І в цій дилемі ми знаходимося уже не перший рік», - говорить Капітоненко.

Президенту вдалося серед різних факторів, які виникали в цьому році, зберегти  державність України. «Цього були виклики, які вимагали певної відповіді, щоб з одного боку Україна не впала у відкритий збройний конфлікт з Росією, а з іншого боку не здала своїх інтересів. Президенту вдалося знайти стратегію рівноваги, яка дозволила всі гострі кути пройти: і отримати зброю від США, і означити свою позицію із західними сусідами стосовно мови, історії і тому подібних речей, і релігійним питанням зайнятися, зменшивши вплив «русского мира», і реагувати на ешелон питань, що виникали у відносинах з Росією, у тому числі прийняття правильного рішення про не пролонгацію великого договору між Україною та Росією. Така була стримана зовнішня політика, яка дозволила зберегти українську державність і є високі шанси, що вона збережеться і наступного року», - продовжує Капітоненко.

Експерт також розказав і про недоліки у ведені зовнішньої політики, які мають довгостроковий характер.

«Останніми місяцями загострилася дискусія наскільки Україна, яка будує власну національну ідентичність на символах у тому числі армії, мови, віри, зможе легко рухатися до Європи і взаєморозуміння з нашими західними сусідами. З моєї точки зору тут баланс дещо порушено на користь будівництва національної ідентичності. Це легше для внутрішньої політичної боротьби, з такими гаслами легше виграти вибори, але такі гасла будуть мати негативний вплив на позицію України у відносинах із сусідніми державами», - розповідає Капітоненко. 

На його думку відчувається відсутність прогресу у міжнародній підтримці України.

«Я бачу також відсутність прогресу підтримки на міжнародній арені України. Ми слабка держава, ми в сірій зоні безпеки, нам потрібні союзники, хоча б тимчасові. Для того, щоб отримати союзників, нам потрібно розуміти, хто нас готовий підтримувати у конкретних питаннях і за яку ціну. Ми наполегливо не хочемо відповідати на ці питання. Нам здається, що нас повинні всі підтримувати, бо ми такі хороші, а Росія така погана. У цьому році це відобразилося в нашій аргументації щодо проекту «Північний потік-2», яка звелася практично до того, що Німеччина повинна припинити цей проект лише тому, що Росія погана і вона агресор. Ми наполегливо не хочемо ставати на місце наших партнерів Німеччини, Франції, та інші партнери в ЄС і зрозуміти чого вони хочуть. Ми чуємо тільки те, чого хочемо ми. Результатом є те, що у нас фактично на сьогодні союзників немає», - зазначив Капітоненко.

Читайте також інтерв’ю Главкому Миколи Капітоненка «Договір про дружбу з Росією нам краще залишити»

Переглянути запис прес-конференції можна тут: