Експерт: націоналісти – це всі ті, хто підтримує українську незалежність
«Українці голосують, виходячи із соціально-економічних питань, а не з ідеологічних»
Дослідник ультраправих рухів в Україні та Росії, координатор напрямку документування «Восток – СОС» В’ячеслав Ліхачов пояснив різницю між ультраправими та звичайними громадянами з націоналістичними поглядами. «Всі, хто підтримує українську незалежність є в класичному розумінні націоналістами», - стверджує Ліхачов у інтерв'ю «Главкому». За словами дослідника, власне націоналізм - це ідея самовизначення народу щодо незалежної держави. Саме тому всі, хто голосували на референдумі на початку незалежності і всі, хто зараз підтримують та відстоюють зі зброєю в руках українську незалежність, всі є націоналістами. Але ультраправі або ультранаціоналістичні організації розглядають націю у більш вузькому розумінні. Як стверджує Ліхачов, вони асоціюють націю не з державою, а з етносом. Так, наприклад, ВО «Свобода» дає визначення нації як «духовно-кровна спільність», а не «спільнота громадян». Дослідник додає, що таким організаціям властиві авторитарні ідеї, схильність до диктаторської форми правління, а також відкидання демократичних цінностей та свобод.
Ліхачов запевняє, що на час становлення нашої держави ультраправі опинилися на маргінесі української політичної системи, що було дуже нетипово порівняно з іншими пострадянськими держами. Тільки у 2012 році «Свобода» отримала результат, достатній для проходження у Раду. Зазвичай ультраправі лише проводили кілька депутатів по мажоритарних округах.
Зазвичай, українські ультраправі протягом усієї незалежності України були політично дуже слабкими. Але був короткий період їхній успіх за часів Януковича, коли на фоні радикального порядку денного Партії регіонів ультранаціоналісти не видавалися як щось неприйнятне. Так на виборах 2012 року «Свобода» отримала феноменальний результат 10,44% голосів виборців. «Партія регіонів їм тоді дуже гарно підіграла. «Свобода» була зручним спаринг-партнером. За «Свободу» в 2012 році голосували не тому, що українське суспільство стало різко ксенофобським чи націоналістичним, а саме тому, що в ній вбачали умовну альтернативу», - пояснює Ліхачов.
За словами дослідника, українці взагалі мало голосують за ідеологічні партії. «Основні партії мейнстріму завжди були з нечітко окресленою ідеологією. Українці голосують, виходячи із соціально-економічних питань, а не з ідеологічних», - стверджує Ліхачов.
Читайте більше тут: «В’ячеслав Ліхачов: Насильницькі дії з боку ультраправих знаходять позитивний відгук серед громадян»