Експерт розвіяв сім міфів про реформу поліції

Процес заради процесу цілковито влаштовує політичне керівництво МВС, вважає експерт

Експерт Асоціації українських моніторів дотримання прав людини в діяльності правоохоронних органів Євген Крапівін розвіяв сім найбільш поширених міфів про перетворення в системі Національної поліції України.

Про це він написав у своїй статті для DT.UA.

Міф перший. В результаті переатестації старі професійні кадри були звільнені, і тепер нікому розслідувати злочини.«Насправді за результатами атестації звільнені тільки 7,7% поліцейських (5 257 з 68 135), половина з яких поновилися на посадах через суд. Це не означає, що в поліції працюють понад 90% колишніх міліціонерів, але, навіть враховуючи всіх, хто звільнився за власним бажанням і пішов на пенсію, все одно більшість поліцейських — це колишні міліціонери», - йдеться в матеріалі.

Міф другий. У поліції є план/довгострокове бачення реформ. «Ніякого чіткого плану розвитку у поліції немає, а точкові зміни не тільки не об'єднані загальними цілями, а часто мають протилежну спрямованість», - відзначає автор і перераховує етапи реформ: 1. Від завершення Революції гідності і призначення Авакова міністром — до приходу «грузинської команди». 2. Від приходу «грузинської команди» — до обрання Князєва головою Нацполіції. 3. Від призначення Князєва керівником Нацполіції — і по сьогоднішній день.

«Відсутність чіткого і зрозумілого всім плану реформ у системі МВС насамперед є наслідком нестачі реальної політичної волі міністра до системних змін: адже він вже більше трьох років після Революції гідності незмінно керує відомством і має на руках всі необхідні для цього інструменти», - йдеться в матеріалі.

Міф третій. Нацполіцію вивели з системи МВС, яке перестало бути «міністерством міліції». «Закон «Про Національну поліцію України» передбачав утворення Нацполіції як центрального органу виконавчої влади. Міністр внутрішніх справ при цьому повинен був відповідати виключно за формування державної політики у сфері правоохоронної діяльності, а голова Нацполіції — управляти самою поліцією… Але реальність виявилася іншою…», - пише експерт.

Міф четвертийПатрульна поліція реформована і за її зразком будуть реформовані всі інші підрозділи. «Патрульна поліція — це справді хороший приклад спроможності держави здійснювати структурні реформи. Водночас запорука успіху таких реформ не тільки в доборі нових кадрів чи високій зарплатні, а й у новій якості роботи й відмові від старих неформальних практик. Із цим є проблеми, які взаємозумовлені роботою інших підрозділів — реформа однієї ланки неможлива без змін в інших. Те саме стосується законодавства, яким керуються патрульні в своїй роботі», - зазначається у статті.

Міф п'ятийПісля ліквідації корумпованих УБОЗ і ОБНОН узагалі ніхто не бореться ані з організованою злочинністю, ані з наркозлочинами. «…Ліквідація підрозділу не означає, що всіх працівників звільнили і що поліція цих злочинів більше не розслідує. Функції цих підрозділів було передано «на місця», тобто оперативники далі працюють на відповідних посадах, мають ті самі агентурні сітки (конфіденційне співробітництво з інформаторами) тощо. Певний час був період адаптації та перепідпорядкування, протягом якого, до речі, зменшилась і кількість зловживань з боку правоохоронців, але він давно в минулому. Однак оскільки інших істотних змін у цьому напрямі роботи правоохоронців (як і в інших сферах) не відбулося, то способи і якість розслідування злочинів не змінилися», - пише експерт.

Міф шостийРеформа поліції призвела до зростання злочинності. «Цей міф пов'язаний із попереднім, і його часто поширюють політики. Справді, через війну на Сході країни, збільшення незаконного обігу бойової зброї та соціально-економічних проблем злочинність зростає. Це базовий закон кримінології — якщо в країні зростає безробіття, то автоматично збільшується кількість крадіжок, зокрема квартирних. Однак зростання злочинності точно не є наслідком реформ у системі поліції», - переконаний експерт.

Міф сьомийРеформу поліції завершено/провалено. «Через складність визначення поняття «реформа» не можна однозначно сказати, що її завершено, провалено або що вона триває. Рік, три чи п'ять років — усе це здебільшого умовні цифри, які не можуть бути орієнтиром для завершення реформ. Особливо складно оцінювати в умовах, коли напрями реформування постійно змінюються, а чіткого, погодженого всіма відповідальними за це в державі посадовцями плану та індикаторів змін — немає. Єдине, що можна сказати напевне: допоки не реформоване «ядро» поліції — кримінальна поліція та слідство, говорити про завершеність реформи точно зарано», - підкреслив Крапівін.

«Насамкінець доводиться, на жаль, додати, що процес заради процесу, вочевидь, цілковито влаштовує політичне керівництво МВС», - додав він.