Експерти пояснили, що чекає на Росію, якщо вона відмовиться виконувати рішення суду ООН
На 19 квітня 2017 року призначено засідання в Міжнародному суді ООН у Гаазі за позовом України до Росії. Якщо суд прийме рішення на користь України і Росія відмовиться його виконувати, Україна може ініціювати нові судові позови щодо арешту закордонної нерухомості РФ. Такі думки висловив Тарас Березовець, засновник проекту Free Crimea, Вадим Трюхан, український дипломат, голова правління ГО «Європейський рух України», експерт з міжнародного та європейського права під час прес-конференції в прес-центрі «Главкома».
Вадим Трюхан стверджує: якщо Росія в юридичній площині ввійшла в процес, то вихід з нього під будь-якими приводами означатиме серйозні політичні втрати. «Навіть станом на зараз Росія поступово стає ізгоєм. Вона може вийти, але жодних позитивних наслідків для неї не буде. Навпаки, це призведе до посилення позицій України, яка зможе потім апелювати до міжнародної спільноти: мовляв, дивіться якщо Росія в цьому випадку ввійшла в судовий процес і вийшла з нього, він опосередковано, бо прямо може тільки суд встановити, доводить, що дії Росії в Україні є такими, що суперечать міжнародному праву», – говорить дипломат.
У разі, якщо Росія відмовиться виконувати рішення суду, то Україна може клопотати про арешт закордонної нерухомості РФ.
«Якщо буде винесено рішення суду на користь України, а Росія відмовлятиметься його виконувати, то завдання адвокатів української сторони через національні суди в кожній країні, де є нерухоме майно РФ, – подавати позови, спрямовані на задоволення тих вимог, які містяться в нашому позові. Я вважаю, що є велика ймовірність того, що Україні вдасться в багатьох країнах демократичного світу добитися того, що російське майно буде арештовано і буде продано з аукціону», – продовжує Трюхан.
Тарас Березовець навів хронологію судового спору: «16 січня 2017 року Україна подала позов до Міжнародного суду ООН у Гаазі стосовно притягнення РФ до відповідальності за підтримку тероризму і дискримінацію двох народів – етнічних українців та кримських татар в окупованому Криму. До 9 березня тривали публічні слухання у справі України. Від України виступала заступник міністра закордонних справ Олена Зеркаль. Вона виступила з полум’яною промовою. Говорила про важливі кейси, зокрема про збиття малайзійського боїнга МН17. 19 квітня призначено засідання в Міжнароному суді ООН у Гаазі, коли буде врешті-решт зачитано попереднє рішення», – говорить Березовець.
Він також нагадав, у чому полягає суть цього позову. «Україна вимагає від Росії відмовитися від підтримки будь-яких озброєних груп, вжити заходів для вивезення всього озброєння, яке надавалося цим терористичним групам, почати кримінальне переслідування осіб, які причетні до фінансування тероризму, компенсувати збитки, яких було завдано катастрофою МН17, а також іншими терористичними актами на території України. Київ також звертається до суду з проханням зупинити всі форми расової дискримінації на території окупованого Криму, застосувати методи проти зникнення кримських татар та українців, зупинити всі форми переслідування, скасувати заборону Меджлісу», – підсумував Березовець.
Екс-уповноважений України в суді ООН розказав алгоритм, як покарати Росію за агресію.
Прес-центр «Главкома» також радить проглянути запис прес-конференції «Міжнародний суд ООН у Гаазі: коли і чого очікувати Україні від гучного процесу»