Експортери бояться, що уряд хоче заборонити змішувати зерно різної якості на елеваторах

Президент Української зернової асоціації (УЗА) Микола Горбачьов  в інтерв’ю «Главкому» розповів, що зараз ведуться розмови про те, щоб повернути норму, яка забороняє змішувати зерно різних партій на зерносховищах. За його словами, «це жахливо», незважаючи на те, що не так давно ця норма діяла.

«Іноземцям важко пояснити, чому у нас на зерносховищах не можна було змішувати різного класу пшеницю. Вони не розуміють, як це. Тобі кажуть: «Ну, я ж купив зерно?». Ти: «Купив». Тобі: «Я його поклав на свій елеватор». Ти: «Так, на свій». Тобі: «Фермер, сільгоспвиробник гроші отримав?». «Отримав». «Він може далі сіяти?». «Так». Питання: «Чому я не можу далі робити з цим зерном все, що захочу?», - сказав Горбачьов.

За його словами, саме ці питання ставлять члени Української зернової асоціації.

«Наприклад, в Україні пшеницю поділяють на шість класів. Чому мене змушують їх розсипати за класами і так зберігати? От, наприклад, коли у мене є три банки на елеваторі. Мені треба приймати лише три класи? Чи докупити три банки? В будь-якому випадку це робить логістику в сумі менш ефективною. Та й ми, як країна-експортер, повинні орієнтуватися на зовнішні ринки. Там немає поділу пшениці на шість класів. Там є продовольча і фуражна пшениця.

Продовольча з різним вмістом протеїну. Та це уже договірні відносини між покупцем і продавцем. Якщо хтось хоче купити пшеницю із вмістом там протеїну 12, то я, як продавець, маю це забезпечити. Я можу, наприклад, змішати 11,5 і 12,5 і отримати у себе на елеваторі однорідну пшеницю з протеїном 12. І мій покупець буде задоволений», - додає експерт.

Горбачьов пригадав, що ще недавно зерно можна було змішувати лише на кораблях. Таким чином купувалися пшениця 12,5 і 11,5 і змішувалася на борту корабля.

«Але технічно це відбувалося так: насипав 11,5, зверху насипав 12,5. В країні, де зустрічають пшеницю, вона спочатку доброї якості, а знизу, як виявляється, гірша. І потім кажуть: українська пшениця погана. До того ж, часто в кінцевому порту на один корабель є кілька покупців. Комусь дістанеться верхній кращий шар, комусь - нижній, гірший. І отой другий більше не купить в нас зерно. Тому ми програвали нашому найближчому конкуренту Росії в однорідності зерна. Що призвело до зменшення його вартості в порівнянні з країною конкурентом. Зараз можна змішувати на елеваторах. Але Мінагро взяло повний курс на введення норм, які знову заборонять нам це робити. І мета у них ілюзорна», - зазначив президент Української зернової асоціації.

Профільний експерт також розповів, що найчастіше із вищевказаного питання проводяться перемовини із заступником міністра аграрної політики Оленою Ковальової.

«Вона мотивує це тим, що таким чином контролює продовольчу безпеку країни. Смішно. Бо хто мені забороняє купувати пшеницю з високою якістю і її експортувати? Ніхто. Яким чином це впливає на продовольчу безпеку? Ніяким. Я знайомий з продовольчою безпекою близько. Введення регуляторних норм, які заборонять змішування, ніяким чином не поліпшить і не змінить стан. Думаю, це більше потрібно виробникам борошна, які в технологічному процесі самі змішують зерно. Але ж і всім іншим хочуть заборонити. Та ми всередині країни споживаємо близько 5 млн тонн пшениці, а експортуємо 17 млн тонн. Але чомусь орієнтуватися повинні на оці 5 млн. Цей рудимент «я хочу все контролювати» прийшов з радянських часів і повинен відійти», - резюмував Горбачьов.

Детальніше читайте в інтерв’ю: Микола Горбачьов: Якщо нинішні тенденції збережуться, до 2022 року Україна збиратиме 100 млн тонн зерна