Карасьов: Генпрокуратура хоче вручну управляти Вищою радою юстиції
Політолог назвав спробу кримінального переслідування члена ВРЮ Гречківського «неошаріківщиною» та закликав не плутати з корупцією чесно зароблене багатство
За справою члена Вищої ради юстиції Павла Гречківського простежується прагнення Генеральної прокуратури поставити під контроль ВРЮ.
Про це пише політолог Вадим Карасьов на своїй сторінці у Facebook.
«Справи множаться, а «show must go on». ГПУ гучно заявила про викриття члена Вищої ради юстиції Гречківського. Відразу виникають питання та подив. Чому цим займається ГПУ, а не НАБУ? Чому доказова база знову не дотягує до обгрунтованої підозри? ВРЮ не звільнила, суд відмовився взяти під варту. Знову триває робота на кількість, а не результат. Згадаємо справу Бочковського з нульовим результатом. Що стосується Гречківського, то за цією справою простежується прагнення «дисциплінувати» та поставити під контроль ВРЮ перед його переформатуванням напередодні судової реформи. Перевести орган судового самоуправління, так би мовити, у режим ручного управління», - відзначив політолог.
Карасьов підкреслює, що боротьба з бідністю не означає боротьбу з чесно заробленим багатством.
«Ще дивно слухати постійні апеляції та реляції правоохоронців, політиків, журналістів та «зацікавленої громадськості», що усі підозрювані живуть у багатстві та розкоші. Корупція - це злочин, а багатство? Це якийсь лівацький ухил, «неошаріківщина", коли небідне життя уже може викликати підозру. Боротьба з бідністю не означає боротьби з багатством, якщо воно легально та законно зароблено. Той самий Гречківський прийшов до ВРЮ з юридичного бізнесу», - написав аналітик.
Політолог вважає, що подібні виставлені на публіку справи заважають реальній боротьбі з корупцією.
«Загалом, заяви, де ставка робиться більше на публіку, резонанс, на медіа-вірусність, аніж на результат, на вердикт, справи, де більше політики та набагато менше юриспуденції заважають як боротьбі з корупцією, так і збивають раціональний фокус - прагнути не багатого, та хоча б гідного життя. Багато галасу... і нічого?» - резюмував Карасьов.