Гладковський-старший «забув» задекларувати 1,3 млн грн, - НАЗК
Гладковський «забув» у декларації кіпрську компанію та корпоративні права
Національне агентство з питань запобігання корупції під час перевірки декларацій колишнього першого заступника секретаря РНБО Олега Гладковського та народного депутата Івана Мірошніченка виявило ознаки декларування ними недостовірної інформації на суму понад 250 прожиткових мінімумів.
Про це повідомляє пресслужба НАЗК.
Як зазначають у НАЗК, Мірошніченко в декларації за 2017 рік не зазначив відомості про гідроцикл, який належить йому на праві власності, а також про дохід, отриманий дружиною у вигляді дивідендів від ТОВ «Поле-Грейн» та страхових виплат.
Загалом, як уточнили у НАЗК, відомості, вказані народним депутатом у декларації, відрізняються від достовірних на суму понад 5 млн гривень.
«Олег Гладковський у декларації за 2015 рік (виправленій) не зазначив вартості належних йому корпоративних прав у кіпрській компанії RI-SYSTEM LIMITED та наявності у члена сім'ї (сина) корпоративних прав у ТОВ «Київбіоенерго». Також у декларації відсутні відомості про автомобіль, який належить сину», — уточнили в установі.
Наголошується, що загальна сума встановлених недостовірних відомостей у декларації колишнього першого заступника секретаря РНБО за 2015 рік (виправленій) становить майже 1,3 млн гривень.
«Обґрунтовані висновки щодо ознак кримінального правопорушення направлено до Національного антикорупційного бюро», — зазначили у НАЗК.
Там також нагадали, що відповідальність за декларування недостовірної інформації на суму понад 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб встановлена статтею 366 — 1 Кримінального кодексу України. Санкція статті передбачає штраф від двох тисяч п’ятисот до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від ста п’ятдесяти до двохсот сорока годин, або позбавлення волі на строк до двох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
«Національне агентство зазначає, що затвердження обґрунтованого висновку та направлення його до спеціально уповноваженого суб’єкта у сфері протидії корупції не означає визнання особи винною у вчиненні правопорушення, а є підставою для здійснення досудового розслідування», — уточнюють у НАЗК.