Кокс пояснив, чому Україні не варто відмовлятись від окупованих територій

Колишній голова Європарламенту Пет Кокс в інтерв'ю «Главкому» заявив, що існує небезпека того, що російська сторона переведе конфлікт на Донбасі в стадію замороженого конфлікту.

«Звичайно, є такі приклади, але все ж їх важко порівнювати. Наприклад, у Нагірному Карабасі та Південній Осетії ми маємо справу із замороженими конфліктами і є небезпека, що російська сторона переведе конфлікт на Донбасі в таку ж стадію. Початок обігу рубля на тих територіях, визнання документів, які там видаються, призводять до певної інституціоналізації і не сприятимуть вирішенню конфлікту в довгостроковій перспективі. Звісно, продовження загибелі військових та цивільних шокують і не сприяють досягненню миру», - заявив Кокс. 

За його словами, українському суверенітету було завдано значного удару після окупації Криму і агресії на сході.

«Мені дуже важко говорити, що керує українським керівництвом, але ми повинні розуміти, що українському суверенітету було завдано значного удару після окупації Криму і агресії на сході. І одним з перших кроків з його відновлення є реінтеграція територій. Одним з найсильніших інструментів Євросоюзу є верховенство права. Те, що зробила Росія, – це порушення як принципів ОБСЄ, так і Гельсінського заключного акта, основоположних принципів Ради Європи, статуту ООН і Будапештського меморандуму 1994 року. І ті, для кого цінне верховенство права, повинні постійно наполягати, що суверенітет України не може бути якоюсь переговорною позицією, опцією, яку можна на щось обміняти. Це фундаментальне питання», - вважає колишній голова Європарламенту.

Він згадав той час, коли тільки прийшов працювати у Європарламент.

«Щороку ми голосували за суверенітет країн Балтії, які на той час були в складі Радянського Союзу (низка країн не визнала де-юре включення цих країн до складу СРСР і вважала його окупацією. – «Главком»). По суті, вони були частиною СРСР, але з точки зору права були незалежними державами. Тоді це були абстрактні питання, але в 1991 році ці держави стали незалежними, тому вам не можна повністю відмовлятись навіть від теоретичних претензій на ці території. У 1949-му Конрад Аденауер сприяв тому, щоб було прийнято нову конституцію Федеративної Республіки Німеччина, в якій було передбачено, що ФРН претендує повністю на території Німецької Демократичної Республіки. Врешті-решт, коли комунізм зазнав краху, ці території було повернуто якраз на основі конституції 1949 року, хоча на час її прийняття могло здаватись, що це положення позбавлене будь-якого сенсу», - резюмував Кокс.