Легендарний голова Верховної Ради, який був «не першим, але й не другим» в країні, відзначає 80-ліття
Український політик та державний діяч Олександр Ткаченко
Олександр Ткаченко останні п’ять років прикутий до візка, і ювілей відзначав у колі найближчих друзів і соратників
Четвертий голова Верховної Ради України Олександр Ткаченко відсвяткував 80-річний ювілей. Оскільки Олександр Миколайович має важку недугу і останні п’ять років прикутий до візка, тож ювілей відзначав дуже скромно. Про це написав у Facebook журналіст Микола Канішевський, який працював поруч з Олександром Ткаченком як прес-секретар голови Верховної Ради.
«Олександр Миколайович Ткаченко. Нині йому виповнилося 80! Хто такий, що зробив в цьому житті − оповідати не буду і оцінювати його як політичного діяча і державника також не стану. Для мене це, перш за все, надзвичайно порядна людина. Мав честь півроку працювати поруч з ним як прес-секретар голови Верховної Ради», − зазначив Канішевський.
Народився Олександр Ткаченко на Черкащині, у селянській родині в Шполі
У 1985 році його призначили міністром сільського господарства, потім — головою Держагропроду, першим заступником голови Ради Міністрів УРСР. При ньому Україна збирала рекордні для того часу врожаї.
Ткаченко був депутатом місцевих рад, народним депутатом України шести скликань. Визнанням його багаторічного господарського досвіду стало обрання в 1994 році першим заступником голови, а через чотири роки — головою Верховної Ради України (III скликання − з 7 липня 1998 до 1 лютого 2000 років).
Свого часу на провокаційне запитання про його особисту роль у кадровій ієрархії держави, Олександр Ткаченко напівжартома відповів, що він, як глава парламенту, − «не перший, але й не другий»...
Зазначимо, що Олександр Ткаченко був учасником «Канівської четвірки» − політичної коаліції чотирьох опозиційних кандидатів на президентських перегонах восени 1999 року в противагу чинному президенту країни Леоніду Кучмі.
Влітку 1999 року у розпал передвиборчої кампанії, напередодні президентських виборів — 24 серпня, у День незалежності, на Черкащині, у місті Канів чотири політики оголосили про створення першої в історії незалежної України політичної коаліції — «Канівської четвірки». До її склад увійшли депутати, які мали політичний досвід і були опозиційно налаштовані до влади: Олександр Ткаченко, Євген Марчук, Олександр Мороз та мер Черкас Володимир Олійник. Згідно з домовленостями, вони мали висунути від «четвірки» одного кандидата. Проте вже після того, як єдиним кандидатом було оголошено Євгена Марчука, Олександр Мороз публічно відмовився від домовленостей і на вибори пішов самостійно. Наслідками розвалу «Канівської четвірки» стало те, що на виборах президента України восени 1999 року виборцям довелося обирати одного з двох кандидатів: Леоніда Кучму або Петра Симоненка.
Як зазначається в енциклопедії «Україна: хронологія розвитку», «Канівська четвірка» − один із втрачених шансів українців на альтернативний вибір у ході голосування за кандидатів на президентських перегонах восени 1999 року.