Лише 13 депутатів відвідали всі засідання у 2016 році — «Чесно»
Більшість випадків «кнопкодавства» можна спостерігати у тих фракцій, яким належить винесений на розгляд законопроект., зазначають експерти
Згідно з аналізом громадського руху «Чесно» 100% засідань Верховної Ради у 2016 році відвідали всього 13 депутатів. Ще 21 депутат не з’являвся на роботі через поважні причини, а ще 2 жодного разу не були у сесійній залі.
Про це розповіла в ефірі Громадського координаторка громадського руху «Чесно» Олександра Криворучко.
Вона зазначає, що головним критерієм дослідження явок депутатів до Верховної Ради є письмова реєстрація засідань.
«Ми аналізували саме письмову реєстрацію, оскільки карток у слотах може бути скільки завгодно», — зазначила Криворучко.
За її словами, до тих депутатів, що не мають 100% відвідуваності або поважних причин для прогулу, виникають великі питання.
«Так, двоє народних депутатів взагалі не з'являлись за письмовою реєстрацією — це Сергій Клюєв, що знаходиться у розшуку з 2015 року, і Андрій Білецький, що недавно створив політичну силу «Національний корпус». Він жодного разу не з'явився на робочому місці», — підкреслила координаторка «Чесно».
Відзначається, що найменше прогуляних засідань у депутатів фракції «Народний фронт», яка гордиться таким досягненням. Прогулів всього 11. Найбільше прогулів — 40 — у фракції «Відродження»
Під час аналізування відвідуваності Верховної Ради народними обранцями виникають курйози. Так, виявилось, що один із депутатів жодного разу не з’являвся за письмовою реєстрацією, проте мав виступи у сесійній залі.
«Депутат Москаленко від «Народної Волі» жодного разу не з'явився за письмовою реєстрацією, проте виступав у сесійній залі. Ігноруючи письмову реєстрацію, він виражає протест проти цього «радянського рудименту», — розповіла Криворучко.
«Також він вважає, що таким чином бореться з «кнопкодавством», — додала вона, зазначивши, що цього року представники його фракції «зкнопкодавили» тричі.
Координаторка «Чесно» підкреслила, що депутати-прогульники це не злидні, а люди зі значними статками.
«У нас є фотокореспондент Ганна Грабарська, яка фіксує випадки «конпкодавства». Іноді закидають, що неможливо охопити однією камерою всю залу. Але є пояснення — ми пильніше дивимось за фракцією, чий законопроект розглядається», — пояснила вона.
За її словами, більшість випадків «кнопкодавства» можна спостерігати у тих фракцій, яким належить винесений на розгляд законопроект.
«По кількості випадків кнопкодавство лідирує депутат БПП Олександр Лівік. За кількістю одночасного голосування лідирує депутат «Опозиційного Блоку» Антон Яценко, який при цьому виступав за сенсорну кнопку. Він є лідером за «ефективністю кнопкодавства», — розповіла Криворучко.
Як розповідає координаторка «Чесно», майже 9 років тому була створена сенсорна система для голосування «Рада-4», яка передбачає голосування двома руками. На її розробку держава витратила понад 400 тис. грн.
«У 2015 році в Київраді була введена така система, за якою депутати голосують, не маючи фізичної можливості голосувати за інших. Більш того, таким чином можна відслідковувати відвідуваність депутатів», — сказала вона.
Криворучко підкреслила, що держава таку систему досі не тестує і тим більше не запроваджує до використання у Верховній Раді.