Люстрований столичний прокурор виграв суд і стягує з держави 5 млн грн
У суді Офіс генпрокурора не надав доказів, що колишній співробітник Дмитро Перепелиця сприяв узурпації влади тодішнього президента Януковича
Окружний адміністративний суд Києва частково задовольнив позов колишнього начальника відділу генпрокуратури Дмитра Перепелиці до Офісу генпрокурора і зобов’язав поновити його на займаній посаді з грудня 2014 року та виплатити позивачу 4,95 млн грн середнього заробітку за період вимушеного прогулу.
Про це повідомляє «Главком» з посиланням на рішення від 30 листопада.
За матеріалами справи експрокурор був звільнений 1 грудня 2014 року на підставі закону «Про очищення влади». Тодішнє керівництво генпрокуратури вважало, що робота Дмитра Перепелиці першим заступником прокурора Деснянського району Києва протягом 2012-2014 років якраз підпадала під дію люстраційного закону.
Зауважимо, що Закон України «Про очищення влади» мав на меті недопустити до участі в управлінні державними справами осіб, які своїми рішеннями, діями чи бездіяльністю здійснювали заходи (та/або сприяли їх здійсненню), спрямовані на узурпацію влади президентом України Віктором Януковичем.
Разом з тим, суд, вивчаючи позов експрокурора, наголосив: під час застосування люстраційного закону до Дмитра Перепелиці необхідно було з’ясувати, чи допомагав безпосередньо він узурпувати владу тодішньому президенту. Якщо ж особи визнаються колективно винними без забезпечення індивідуального підходу відповідальності, то це, на думку суду, є порушенням статей 61 і 62 Конституції України в аспекті забезпечення індивідуального характеру відповідальності та забезпечення презумпції невинуватості.
Під час дослідження матеріалів справи суд дійшов висновків, що Офіс генпрокурора не надав доказів, що колишній співробітник Дмитро Перепелиця сприяв узурпації влади тодішнього президента Януковича. Сам наказ про звільнення позивача з посади, який ґрунтується виключно на довідці про результати вивчення особової справи позивача із зазначенням в ній періоду перебування позивача на відповідній посаду, не може бути визнаний правомірним.
Крім цього, Окружний адмінсуд Києва врахував позицію Європейського Суду з прав людини у справі «Полях та інші проти України» від 19 жовтня 2019 року, який вважав, що закон про люстрацію призвів до звільнення заявників, хоча вони займали посади на державній службі задовго до того, як Віктор Янукович став президентом.
Також адмінсуд взяв до уваги рішення Верховного суду у справі №800/186/17, в якому сказано: застосовані люстраційним законодавством заходи не можуть вважатися заходами юридичної відповідальності, оскільки не є санкцією за конкретне протиправне діяння. Їхня мета полягала у відновленні довіри до органів державної влади, а не в притягненні до відповідальності відповідних посадових осіб.
Скасовуючи наказ про звільнення Дмитра Перепелиці з посади начальника відділу генпрокуратури, суд наголосив, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток за весь час вимушеного прогулу. Таким чином, вимушений прогул експрокурора становить 1500 робочих днів, за які підлягає стягненню 4 млн 953 тис. грн.