Медведчук знову закликає до федералізації
28 червня, 2016, 11:11 glavcom.ua
На його думку, потрібно прийняти нову Конституцію України
Недосконалість прийнятої в ніч з 27 на 28 червня 1996 року Конституції стала очевидним майже відразу. З огляду на умови, в яких вона приймалася, це було недивно, пише в своєму блозі Віктор Медведчук, лідер руху «Український вибір - Право народу».
«Розбіжності в парламенті і небажання народних обранців шукати компроміси змусили президента України Леоніда Кучму в ультимативній формі вимагати від народних депутатів негайного прийняття Основного Закону. За кілька років навіть прихильники сильної республіки стали розуміти, що президентсько-парламентська форма правління себе зжила», - зазначив він.
На його думку, щоб розвиватися як правовій державі, Україні необхідно було відмовитися від концентрації владних повноважень в руках президента і встати на шлях розвиненого парламентаризму.
«Але, на жаль, цю ідею підтримали далеко не всі представники політичного олімпу. Як автор конституційної реформи, я зіткнувся з протидією так званих демократичних сил. «Помаранчева команда» ... робила все для того, щоб провалити голосування за зміни до Конституції. І все ж вони були прийняті в кінці 2004 року, хоча і вступили в силу лише в 2006-му. На жаль, парламентсько-президентська форма правління не задовольняла зростаючі амбіції і бажання владних повноважень президента Януковича. І в 2010 році після незаконного, на мій погляд, рішення Конституційного суду Україна знову стала президентсько-парламентською республікою. Лише в лютому 2014-го громадянське суспільство, що повірило в свої сили, вимагало не тільки повного «перезавантаження» системи, але і повернення дії Конституції 2004 року. Україна знову встала на шлях розвиненого парламентаризму», - описує події тих років Медведчук.
Але закріплений Конституцією унітарний державний устрій, за словами Медведчука, не відповідав культурній та ментальній специфіці регіонів.
«Внутрішні суперечності проявилися в повну силу. Харків і Львів мають настільки різний менталітет, Донецьк і Ужгород настільки відрізняються етнічними, культурними та історичними традиціями, світогляд галичан настільки чужий жителям Донбасу, що спроби ввести єдиний шаблон для всіх регіонів неминуче вели до розпаду. Врятувати країну від нього міг тільки федеративний устрій. Але українська влада в федералізації завжди бачила лише загрозу єдності країни. Хоча єдина країна і унітарна - далеко не одне й те саме», - вважає Медведчук.
Він стверджує, що сьогодні про федералізацію як спосіб виходу з кризи говорить весь світ.
«Конституція 1996 року і конституційна реформа 2004 року для свого часу були важливими і перспективними віхами в становленні державності України. Але ... 2016-й ставить перед країною нові виклики. Відповідаючи на них, ми повинні прийняти новий Основний Закон, який дасть можливість відновити мир в країні, зберегти територіальну цілісність і дати новий імпульс для розвитку України», - підсумував Медведчук.
«Розбіжності в парламенті і небажання народних обранців шукати компроміси змусили президента України Леоніда Кучму в ультимативній формі вимагати від народних депутатів негайного прийняття Основного Закону. За кілька років навіть прихильники сильної республіки стали розуміти, що президентсько-парламентська форма правління себе зжила», - зазначив він.
На його думку, щоб розвиватися як правовій державі, Україні необхідно було відмовитися від концентрації владних повноважень в руках президента і встати на шлях розвиненого парламентаризму.
«Але, на жаль, цю ідею підтримали далеко не всі представники політичного олімпу. Як автор конституційної реформи, я зіткнувся з протидією так званих демократичних сил. «Помаранчева команда» ... робила все для того, щоб провалити голосування за зміни до Конституції. І все ж вони були прийняті в кінці 2004 року, хоча і вступили в силу лише в 2006-му. На жаль, парламентсько-президентська форма правління не задовольняла зростаючі амбіції і бажання владних повноважень президента Януковича. І в 2010 році після незаконного, на мій погляд, рішення Конституційного суду Україна знову стала президентсько-парламентською республікою. Лише в лютому 2014-го громадянське суспільство, що повірило в свої сили, вимагало не тільки повного «перезавантаження» системи, але і повернення дії Конституції 2004 року. Україна знову встала на шлях розвиненого парламентаризму», - описує події тих років Медведчук.
Але закріплений Конституцією унітарний державний устрій, за словами Медведчука, не відповідав культурній та ментальній специфіці регіонів.
«Внутрішні суперечності проявилися в повну силу. Харків і Львів мають настільки різний менталітет, Донецьк і Ужгород настільки відрізняються етнічними, культурними та історичними традиціями, світогляд галичан настільки чужий жителям Донбасу, що спроби ввести єдиний шаблон для всіх регіонів неминуче вели до розпаду. Врятувати країну від нього міг тільки федеративний устрій. Але українська влада в федералізації завжди бачила лише загрозу єдності країни. Хоча єдина країна і унітарна - далеко не одне й те саме», - вважає Медведчук.
Він стверджує, що сьогодні про федералізацію як спосіб виходу з кризи говорить весь світ.
«Конституція 1996 року і конституційна реформа 2004 року для свого часу були важливими і перспективними віхами в становленні державності України. Але ... 2016-й ставить перед країною нові виклики. Відповідаючи на них, ми повинні прийняти новий Основний Закон, який дасть можливість відновити мир в країні, зберегти територіальну цілісність і дати новий імпульс для розвитку України», - підсумував Медведчук.