Мовний омбудсмен розповів, чи штрафуватимуть бізнес за суржик
Із 16 січня 2021 року кожен громадянин України повинен отримати послугу або інформацію державною мовою
Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь в інтерв’ю «Главкому» розповів, що суржик не є підставою для накладення штрафів за порушення мовного законодавства. Водночас, якщо буде скарга про порушення мовних прав і це буде підкріплено аудіо- або відеофайлом, то, її розглядатимуть.
«Чи будемо ми прискіпливими у визначенні того, чи це суржик, чи це літературна мова? Напевно, що ні, ми не уповноважені здійснювати такі функції. Натомість сподіваюся, що якраз у процесі міжособистісної комунікації ми зможемо навчити одне одного, чи я, як уповноважений, чи хтось інший, як продавчиня паляниці, високій мовній культурі», – розповів Кремінь.
Кремінь додав, що наразі немає іспитів для представників сфери обслуговування. Проте власник будь-якої торговельної мережі може забезпечити своїх співробітників відповідними мовними курсами.
«Такі курси можуть бути в умовах пандемії дистанційними, вони можуть передбачати видачу документів про рівень володіння мовою. Мені здається, що сьогодні, як українські університети, так і обласні інститути післядипломної педагогічної освіти, як і онлайн-платформи, готові розробити цільові курси, скажімо, для представників торговельної сфери, для працівників, які працюють у сфері охорони здоров’я, для тих, хто працює на транспорті, або скажімо тих, хто зайнятий у сфері науки чи виконує технічну і проєктну документацію», – розповів Кремінь.
16 січня починає діяти стаття 30 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», яка розповсюджується на сферу послуг. Громадяни матимуть право скаржитися на невиконання закону до Уповноваженого із захисту державної мови. Обов’язково до скарги слід додавати докази порушення.
Продавці, перукарі чи персонал банків обов’язково мають звертатися до клієнтів українською мовою. Перейти на російську або будь-яку іншу матимуть право лише на прохання клієнта.