Мовний закон набув чинності: що треба знати

Відсьогодні, 16 липня, набув чинності закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Документом передбачено, що українська мова є обов’язковою у всіх сферах публічного життя.

Норма про те, що українська є державною в Україні прописана в статті 10 Конституції. Окремого загального закону, який би регулював використання мови в різних сферах життя, немає. Щоправда, діяв скандальний мовний закон Ківалова-Колесніченка, але його скасували.

У новому законі, зокрема, також записано, що «українська жестова мова є мовою спільноти жестомовних осіб. Жодне з положень цього закону не може тлумачитися як таке, що спрямоване на звуження сфери використання української жестової мови».

Закон передбачає, що кожен громадянин України зобов’язаний володіти державною мовою. Хто її знає погано або ж у силу певних обставин не знає – обіцяють відкрити в усіх містах безкоштовні державні мовні курси.

Іноземці, які хочуть стати громадянами України, повинні будуть скласти спеціальні мовні іспити зі знання української. Після успішного складання видаватимуть державні сертифікати, в яких вказуватиметься рівень володіння мовою.

У законі передбачений список посад, володіння та використання державної мови для яких на роботі є обов'язковим:

1) президент України, прем’єр-міністр України, перший віцепрем’єр-міністр України, віцепрем’єр-міністри України, інші члени Кабінету міністрів України, перші заступники та заступники міністрів, керівники інших центральних органів виконавчої влади та їхні заступники, глава Адміністрації президента України та його заступники, секретар Ради національної безпеки і оборони України та його заступники, голова Служби безпеки України та його заступники, голова Служби зовнішньої розвідки України та його заступники, генеральний прокурор та його заступники, керівники регіональних та місцевих прокуратур, керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та його заступники, члени Ради Національного банку України, голова та інші члени Рахункової палати, голова Антимонопольного комітету України, інші державні уповноважені Антимонопольного комітету України, голови територіальних відділень Антимонопольного комітету України, члени Національного агентства з питань запобігання корупції, члени Національної комісії зі стандартів державної мови, члени Центральної виборчої комісії, члени Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, члени національних комісій регулювання природних монополій, члени Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, члени Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, члени інших державних колегіальних органів, голова Державного комітету телебачення і радіомовлення України та його заступники, голова Фонду державного майна України та його заступники, постійні представники Кабінету міністрів України, Верховної Ради України, президента України у Конституційному суді України, директор Національного антикорупційного бюро України, уповноважений Верховної Ради України з прав людини та його представники, уповноважений із захисту державної мови, голова Верховної Ради Автономної Республіки Крим та його заступники, голова Ради міністрів Автономної Республіки Крим та його заступники, міністри Автономної Республіки Крим, постійний представник президента України в Автономній Республіці Крим та його заступники;

2) депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутати місцевих рад, посадові особи органів місцевого самоврядування;

3) державні службовці;

4) голови місцевих державних адміністрацій, їхні перші заступники та заступники;

5) службовці Національного банку України;

6) особи офіцерського складу, які проходять військову службу за контрактом;

7) особи начальницького (середнього і вищого) складу Національної поліції, інших правоохоронних та розвідувальних органів, посадові особи інших органів, яким присвоюються спеціальні звання;

8) особи рядового, сержантського і старшинського складу Національної поліції, інших правоохоронних, розвідувальних органів, інших органів, яким присвоюються спеціальні звання;

9) прокурори;

10) судді, які обрані чи призначені відповідно до Конституції України та здійснюють правосуддя на професійній основі, члени та дисциплінарні інспектори Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, члени Вищої ради правосуддя;

11) адвокати;

12) нотаріуси;

13) керівники закладів освіти всіх форм власності;

14) педагогічні, науково-педагогічні і наукові працівники, крім іноземців чи осіб без громадянства, які запрошені до закладів освіти та/або наукових установ та працюють на тимчасовій основі як наукові, педагогічні, науково-педагогічні працівники або викладачі іноземної мови;

15) медичні працівники державних і комунальних закладів охорони здоров’я;

16) посадові та службові особи підприємств, установ і організацій державної і комунальної форм власності, не визначені в підпунктах 1-15 частини першої цієї статті, крім осіб, які не є громадянами України.

Володіти державною мовою також зобов’язані особи, які претендують на обрання чи призначення на ці всі посади.

У законі, розміщеному на сайті парламенту, відсутня пряма інформація про обов'язковість державної мови для голови Верховної Ради, його заступників, народних депутатів.

Визначено, що мовою засідань, заходів, зустрічей та мовою робочого спілкування, державних та комунальних органів, установ, організацій є державна мова.

«У разі якщо під час засідання, заходу або зустрічі використовується інша мова, ніж державна, має бути забезпечений переклад державною мовою», - ідеться в законі.

Закон передбачає, що у приватному спілкуванні можна розмовляти будь-якою мовою. Але ті, хто перебуває на роботі й виконує свої трудові обов'язки в державних чи комунальних установах, мають спілкуватися українською.

Закон передбачає, що скажімо клієнт може звернутися до чиновника чи працівника сфери обслуговування якоюсь іншою мовою, скажімо, російською. Але відповідати вони повинні українською. Винятки звісно є – для іноземців, які не розуміють української, можна відповідати їхньою мовою.

Варто додати, що працівники сфери обслуговування зобов'язані розмовляти державною мовою. Тобто ви можете прийти до супермаркета, ресторан, перукарню й розмовляти будь-якою мовою, проте касир, продавець, інший працівник має розмовляти українською.

У державних та комунальних театрах вистави мають бути державною мовою. Якщо іншою мовою – то з перекладом чи субтитрами.

Фільми, які зняті в Україні, мають демонструватися українською мовою. Допускається до 10% іншої мови, але вона повинна субтитруватися.

Стрічки іноземного виробництва повинні демонструватися з українським перекладом (ця норма діяла й до цього).

Загальнонаціональні телеканали можуть показувати не більше 10% програм іноземною мовою, місцеві мовники – 20%. для телеканалів, які транслюють програми мовами корінних народів, обов'язкова частка української мови на тиждень має становити не менше 30%.

Друковані видання іноземною мовою повинні дублюватися й українською. Інтернет-ЗМІ зобов'язали обов'язково мати стартові україномовні версії.

Якщо держава, органи влади є організатором чи співорганізатором публічних заходів – курсів, тренінгів, конференцій, виставок – то вони повинні проводитися українською мовою. Якщо під час таких заходів використовується іноземна мова, то повинен бути забезпечений синхронний переклад українською – якщо цього вимагає хоча б один учасник.

Уся реклама повинна бути державною мовою.

 «У друкованих засобах масової інформації, що видаються однією з офіційних мов Європейського Союзу, допускається розміщення реклами тією мовою, якою видається такий друкований засіб масової інформації. Мовою реклами на телебаченні і радіо є державна мова. Мовою реклами, що розповсюджується телерадіоорганізаціями закордонного мовлення, телерадіоорганізаціями, які здійснюють мовлення однією або кількома офіційними мовами Європейського Союзу, поряд з державною мовою можуть бути офіційні мови Європейського Союзу. Особливості використання в рекламі кримськотатарської мови, інших мов корінних народів, національних меншин України встановлюються законом щодо порядку реалізації прав корінних народів, національних меншин України», - ідеться в законі.

Відсьогодні, 16 липня, політична реклама має бути українською.

«Матеріали передвиборної агітації, що транслюються на телебаченні, радіо, розміщуються на носіях зовнішньої реклами, поширюються у вигляді листівок і газет або в мережі Інтернет, виконуються державною мовою. Матеріали передвиборної агітації, у тому числі відеоматеріали про вибори президента України, народних депутатів України, депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатів і посадових осіб органів місцевого самоврядування, всеукраїнські і місцеві референдуми та їхні результати, а також політична реклама, передвиборна агітація та теледебати адаптуються для сприйняття жестомовними особами шляхом перекладу українською жестовою мовою та/або субтитрування українською мовою з урахуванням вимог, встановлених законом», - говориться в документі.

«У всіх видах пасажирського транспорту, на залізничних вокзалах, автовокзалах, в аеропортах, морських та річкових портах мовою інформації, оголошень, повідомлень, написів, довідкових служб є державна мова. У разі потреби ця інформація може дублюватися англійською мовою, а в міжнародному пасажирському сполученні також офіційною мовою (мовами) країни, сполучення з якою здійснює відповідний транспортний засіб», - говориться в законі.

Мова навчання та викладання у дитсадках, школах, вишах – українська. У дитсадках та початковій школі можуть бути створені групи/класи, де викладають мовою найменшин.

Кримським татарам як корінному народу дозволено до кінця школи навчатися кримськотатарською. Проте всі мають вивчати українську.

Зовнішнє незалежне оцінювання, іспити та навчання у вишах – українською. Виняток – ЗНО з іноземних мов.

За відмову спілкуватися українською мовою штрафуватимуть державних службовців, працівників органів влади.

А от штрафи замість працівників сфери послуг накладатимуть на компанії. Зазначимо, що мовні норми для працівників сфери послуг діяли й до цього – це було передбачено 10 статтею Конституції, законом «Про права споживачів», а такожі роз’ясненням Держкомітету з безпеки харчових продуктів та захисту споживачів.

Скарги слід буде писати уповноваженому Верховної Ради із захисту мови (нова посада, інституція ще не утворена) чи профільним органам контролю – скажімо, Державній службі з питань безпечності харчових продуктів та захисту прав споживачів, Нацраді з питань телебачення та радіомовлення.

Штрафувати почнуть лише через три роки. Спочатку після скарги проводитимуть перевірку, після другої скарги – попередження, після третьої – штраф, який можна буде оскаржити в суді.

Розміри штрафів:

• 3,4-5,1 тис. грн - за порушення закону у сфері науки, культури, книговидання, спорту, здоров’я, телекомунікацій та поштового зв’язку, у технічній та проектній документації, в інтерфейсах програм та сайтів, у публічних оголошеннях та заходах, рекламі, транспорті;
• 3,4-6,8 тис. грн - за порушення закону під час засідань, зустрічей, робочого спілкування та документообігу в органах влади, державних органах, комунальних підприємствах, судах, у Збройних силах України та правоохоронних органах;
• 5,1-6,8 тис. грн - за ненадання інформації про товари та послуги українською мовою;
• 6,8-8,5 тис. грн – за порушення закону у сфері друкованих ЗМІ.