Німецькі ЗМІ: На сцені Євробачення Україна виграла поєдинок проти Росії
Фінал Євробачення звівся до дуелі Росії проти України, пишуть німецькі видання
Німецьке інтернет-видання Zeit Online у матеріалі «Розвага також є політичною», своєю чергою, зазначає: «На сцені пісенного конкурсу «Євробачення» Україна виграла поєдинок проти Росії - і організатор, Європейська мовна спілка (EBU), продовжує далі наполягати на тому, що конкурс абсолютно аполітичний. Ні, те, що цього року відбувалось у столиці Швеції Стокгольмі, було настільки політичним, як рідко коли. Українка Джамала хоч і заперечує, що вона своєю піснею хотіла послатися й на актуальну ситуацію, особливо на анексію Криму. Однак насправді правдоподібним це не видавалося ніколи. Тим більше, що вона написала пісню в той час, коли криза у Криму саме розгоралася. (...) Урешті-решт «Євробачення» передусім усе таки є масштабним розважальним шоу. Але ж ми знаємо: і приватне є політичним».
Не оминуло цієї теми й видання Spiegel Online: «Узагалі-то політична гострота єдиної насправді гострої пісні була заздалегідь проговорена через дипломатичні канали. Однак потім питання того, відбудеться наступне «Євробачення» у Києві чи в Москві, вирішилося урешті-решт на користь пісні про примусову депортацію (кримських. - Ред.) татар, Другу світову війну, Сталіна, Європу, Крим. Якщо у випадку Кончіти Вурст мова йшла про гендерну політику, то цього разу - про світову політику».
Крім того, Spiegel Online зазначає: «Наприкінці усе все ж таки звелося до дуелі, яка сформувалася упродовж усього тижня «Євробачення» у Стокгольмі, - Росії проти України. Так, рішення на користь Джамали є політичним. Але водночас це й рішення на користь пісні».
Видання Die Tageszeitung дотримується іншої позиції: «У своїй пісні «1944» вона тематизувала депортації у (радянському, тепер російському) Криму настільки серйозно, настільки невідкладно у зверненні на адресу вільної Європи, що до неї, аутсайдерки, просто зліталися бали. (...) Вона перемогла, тому що вона змогла правдиво передати атмосферу європейської знервованості, настроїв між фінансовою кризою, популяризацією ультраправих партій та авторитарних спокус за прикладом Володимира Путіна».
Джерело: DW