Оборонній промисловості потрібні більш чіткі орієнтири Генерального штабу – Бадрак
Бадрак навів приклади, коли підприємства готові інвестувати у нові розробки, однак не мають гарантій щодо подальшої закупівлі військової техніки
Оборонна промисловість, зокрема її приватний сегмент, потребує більш чітких орієнтирів Генштабу Збройних сил України щодо намірів закуповувати озброєння та військову техніку, що сприятиме розширенню розробок та виробництв. Про це зазначив директор Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння Валентин Бадрак під час виступу перед керівним складом ЗСУ 21 лютого.
Бадрак додав, що виступає, зокрема, як член правління створеного об’єднання Ліги оборонних підприємств України. За його словами, ліга сьогодні об’єднує вже три десятки приватних оборонних підприємств та прагне більш тісної взаємодії з керівництвом ЗСУ та інших збройних формувань держави.
Говорячи про необхідність орієнтування оборонно-промислового комплексу з боку Генштабу, Бадрак навів приклади, коли підприємства готові інвестувати у нові виробництва та розробки, однак не мають гарантій щодо подальшої закупівлі військової техніки. Зокрема, така ситуація, за його словами, торкається збільшення виробництва безпілотних авіаційних комплексів та створення в державі боєприпасного виробництва за сучасними іноземними технологіями лінійки калібрів від 12,7 до 30 мм.
Бадрак від імені ліги також висловив переконання, що таємність державного оборонного замовлення є необґрунтованою та істотно шкодить створенню конкурентного середовища і стимулює відсутність відповідальності і зловживань. Як приклад керівник аналітичного центру навів закупівлі за кордоном машин Saxon та БАК міні-класу, а також машин «Варта» у інжинірингової фірми «Українська бронетехніка» без власного виробництва та навіть за умов зриву попереднього контракту. За його словами, 95% номенклатури озброєння та військової техніки в 2016 році закуповувалися в межах державного оборонного замовлення без конкурентних процедур. При цьому експерт запропонував Генштабу ЗСУ розробку і втілення спільних методик оцінки військової техніки, особливо іноземного виробництва, в тому числі із залученням фахівців приватного сектора оборонної промисловості та недержавних експертів.
Загалом Бадрак визнав покращення якості переозброєння, однак закликав до змін воєнно-технічної політики держави з акцентом на сучасні високотехнологічні бойові системи. На його думку, ще залишилася низка негативних тенденцій: хаотична імпортизація, низький рівень військово-технічної співпраці з іноземними державами та стриманість західних країн у наданні технологій та продажу елементної бази, хибні підходи до воєнної прийомки озброєння та військової техніки, нерівні умови для приватних підприємств ОПК та недоліки державно-приватного партнерства.
Він також висловив ідею ліги щодо доцільності запуску процесу створення високотехнологічних зразків і систем озброєння на базі проектного підходу – через оголошення відкритих конкурсів на якісно новітній зразок, під конкретний фінансовий ресурс.