Окупувавши Крим, РФ заявила про повагу територіальної цілісності України
Лавров не бачить потреби в перегляді «Великого договору» між Україною і РФ
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров оголосив, що Росія продовжує «поважати» територіальну цілісність України після анексії Криму, питання перегляду Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Росією і Україною неактуальне.
Про це він заявив на щорічній підсумковій прес-конференції в Москві, відповідаючи на запитання, чи Росія пролонгуватиме «Великий договір» між Україною і РФ, де Москва гарантує територіальну цілісність України, в тому числі Крим у складі Української держави.
«Наш депутат Костянтин Затулін цю тему порушив і звернув увагу, що одна з ключових статей цього договору про взаємну повагу територіальної цілісності Росії й України сьогодні виглядає неактуально, враховуючи, що в Криму відбулося вільне волевиявлення кримчан, у результаті якого вони стали незалежними і добровільно приєдналися до РФ», - сказав Лавров.
«Для мене це питання далеко неактуальне. Так, міжнародно-правові документи важливі, але це справа юристів. Політично я вважаю, що ми продовжуємо поважати територіальну цілісність України в тих кордонах, які склалися після референдуму в Криму, возз'єднання Криму з РФ», - підкреслив він.
Нагадаєм, депутат Державної думи Росії Костянтин Затулін, який є членом владної фракції «Єдина Росія», запропонував денонсувати Договір про дружбу, співробітництво і партнерство між Росією і Україною в тій частині, де країни визнають територіальні кордони одна одної.
Договір про дружбу, співпрацю і партнерство між Російською Федерацією і Україною - угода між Російською Федерацією і Україною, в якій закріплювався принцип стратегічного партнерства, визнання непорушності чинних кордонів, поваги територіальної цілісності та взаємного зобов'язання не використовувати свою територію на шкоду безпеці одне одного. Верховна рада ратифікувала договір 14 січня 1998 року, Держдума - 25 грудня 1998 року. Згідно з угодою, обидві країни гарантують громадянам іншої країни права і свободи на тих самих підставах і в такому самому обсязі, який вона надає своїм громадянам, крім випадків, встановлених національним законодавством держав або їх міжнародними договорами.