ООН оприлюднила доповідь щодо порушень прав людини в окупованому Криму

Органи влади Російської Федерації в анексованому Криму продовжують систематично порушувати права людини на анексованому півострові та не виконувати зобов'язання, покладені на окупаційну державу відповідно до норм міжнародного гуманітарного права. Від свавілля правоохоронців найбільше страждають кримські татари. Такими є основні висновки доповіді, яку моніторингова місія ООН з прав людини в Україні оприлюднила в п'ятницю, 13 вересня 2018 року.

Попри чисельні резолюції Генеральної асамблеї ООН та заклики допустити міжнародні та неурядові правозахисні організації до Криму російська влада «не визнає» такі резолюції та «не вважає себе зобов'язаною» їх дотримуватися, йдеться у доповіді. Через це Управління Верховного комісара ООН із прав людини вкотре не змогло доправити свою місію на анексований півострів. Тому свіжа доповідь ООН ґрунтується на результатах дистанційного моніторингу та 197 інтерв'ю з кримськими жертвами, їхніми родичами та адвокатами, які були проведені у період з вересня 2017 року по червень 2018 року.

Особливе занепокоєння ООН викликають упередженість правосуддя на анексованому півострові, придушення критики й незгоди з діями Росії та загальна відсутність відповідальності за порушення прав людини, скоєних державною владою. При цьому за весь час анексії досі жоден правопорушник з державних органів так і не був притягнений до відповідальності.

Як і раніше, непропорційно сильно страждають від поліцейських рейдів та кримінальних переслідувань за обвинуваченнями у екстремізмі та тероризмі кримські татари. У доповіді ООН зазначається, що 86 відсотків із 95 зафіксованих рейдів та обшуків стосувалися саме кримських татар. А кількість обшуків у їхніх помешканнях перше півріччя 2018 року була втричі більшою за цей же період у 2017 році. Це, на думку дослідників, вказує на навмисне переслідування цієї групи.

Також російські державні органи в Криму порушують право на справедливий суд, стверджують автори доповіді. Моніторингова місія виявила такі порушення щодо 94 осіб. У доповіді стверджують, що в кількох випадках обвинувальні вироки були винесені як покарання за "політичне інакомислення" і мали на меті слугувати попередженням для інших. Заарештованих на півострові катували електричним струмом та застосовували сексуальне насильство, зокрема й з метою «вибиття» зізнань. Також у зазначений в доповіді період було зафіксовано 19 свавільних арештів і чотири випадки насильницьких зникнень. Жертвами цих зникнень переважно ставали проукраїнські активісти.
Моніторингова місія звернула увагу на той факт, що щонайменше 10 осіб у цей період були засуджені за законами РФ за дії, скоєні до фактичної анексії Криму. При цьому половина цих вироків були покаранням за публікації в соціальних мережах, що начебто містили заборонений або екстремістський контент. Місцеві суди також накладали санкції за розміщення або збереження в інтернеті матеріалів, які вважалися «екстремістськими».

В анексованому Криму й надалі порушується свобод на мирне зібрання, вираження думок, об'єднання, релігії та пересування, повідомила моніторингова місія. Зокрема, станом на 30 червня 2018 року кількість зареєстрованих релігійних організацій на півострові скоротилася на 45 відсотків у порівнянні з доокупаційним періодом. Практично зникли всі ініціативи ЛГБТ-спільноти, що існували до 2014 року.
На порушення міжнародного гуманітарного права також вказує й те, що з 2015 року до лав збройних сил Росії з Криму було призвано близько 12 тисяч чоловіків. Зокрема, восени 2017 року і навесні 2018 року до російської армії призвали відповідно 2400 і 2800 кримчан. Цього року близько 25 відсотків кримських призовників відправили служити на територію РФ.

Через погіршення ситуації з правом на зібрання у Криму виникли неформальні мережі громадянського суспільства, як-от об'єднання «Кримська солідарність» з числа родичів затриманих кримських татар та «Український культурний центр», який має на меті збереження та популяризація української ідентичності на півострові. Члени цих груп, однак, уже неодноразово ставали об'єктами тиску з боку ФСБ Росії.

В ООН також констатують тенденцію до скорочення кількості дітей, які навчаються українською мовою у Криму. У 2017-2018 навчальному році лише 318 учнів отримували освіту українською мовою, що на 14 відсотків менше, ніж було у попередньому.

Голова моніторингової місії ООН з прав людини у Криму Фіона Фрейзер вважає, що «висновки та рекомендації доповіді будуть використані у якості матеріалів для міжнародного суду». Поки що ж автори доповіді висловили 20 рекомендацій російському уряду. Основна серед яких - виконувати зобов'язання, покладені на окупаційну державу відповідно до міжнародного гуманітарного права. Уряду ж України експерти ООН рекомендують «виконувати свої зобов'язання з дотримання прав людини всіх мешканців Криму».