Парламент ухвалив освітню реформу
Закон є фундаментом для розвитку освітнього простору України
Верховна Рада України ухвалила в цілому закон «Про освіту».
Законопроект № 3491-д підтримали 255 народних депутатів.
Перший заступник голови Комітету з питань науки і освіти Олександр Співаковський наголосив, що цей законопроект є фундаментом для розвитку освітнього простору України.
«Ми повинні розглядати цей закон як меседж для всіх, що ми готові інвестувати в наших дітей, які будуть створювати майбутнє», - сказав він.
За словами міністра освіти та науки Лілії Гриневич, головною новацією цього законопроекту є визнання таким, що втратив силу, закону «Про освіту» 1991 року та введення навчання учнів за програмою 12-річної повної загальної середньої освіти для початкової та профільної середньої освіти з вересня 2018 року, для базової середньої освіти з 1 вересня 2022 року.
Повна середня освіта буде складатися з початкової освіти тривалістю 4 роки, базової середньої освіти тривалістю 5 років, яка надається в гімназії, та профільної середньої освіти тривалістю 3 роки, яка отримується в ліцеї, або в закладах професійної середньої освіти.
Навчання в школі діти зможуть починати у 6 чи 7 років. Результати навчання учнів після завершення кожного з рівнів освіти будуть оцінюватися шляхом державної підсумкової атестації, яка може здійснюватися у вигляді зовнішнього незалежного тестування чи для учнів молодшої школи здійснюватися лише з метою моніторингу.
Також закон передбачає встановлення мінімальної зарплати викладачів на рівні трьох мінімальних зарплат. Особам із порушенням слуху забезпечується право на навчання мовою жестів. Крім того, законопроект запроваджує поняття «освітній округ» та «опорна школа».
Законопроект передбачає три форми здобуття освіти: формальну (офіційне підвищення рівня освіти), неформальну (підвищення рівня поза офіційною системою підвищення кваліфікації – тренінги, гуртки, курси) та інформальну (самоосвіта).
Документ також пропонує фундаментально новий підхід до розвитку вчителя та його педагогічної свободи. Зокрема, Закон формулює такі нові засади підвищення кваліфікації вчителів:
- загальна кількість годин на підвищення кваліфікації упродовж 5 років буде не менше 150 годин. При цьому вчитель має самостійно вирішити, яку кількість годин з цього обсягу він використовуватиме для навчання щорічно.
- педагог сам вирішує, де підвищувати кваліфікацію.
- держава з коштів спеціальної освітньої субвенції, а також місцеві органи оплачують підвищення кваліфікації для вчителів, навіть якщо педагоги обирають платні курси.
Закон також стимулює педагогів оволодівати новими методиками навчання через зовнішню незалежну сертифікацію. Вчителі, що її пройшли, отримають додаткову надбавку до заробітної плати – 20%.