Під час Євромайдану постраждало понад 270 журналістів: нікого не покарано
Національна спілка журналістів України закликає до публічності у розслідуванні справ стосовно побиття і вбивства журналістів
Національна спілка журналістів України звертає увагу на системну проблему безкарності за злочини проти представників ЗМІ, зокрема за часів Революції гідності. Як наголосив в.о. голови НСЖУ Сергій Томіленко на прес-конференції, за цей період постраждав 271 журналіст як українських, так і іноземних ЗМІ.
«Зрозуміло, що перша реакція у всіх була – це шок... від того, що журналісти вмивалися кров'ю. Але після цього шоку очевидно, що і у журналістів, і у всіх нас були надії на те, що буде належне розслідування і буде справедливе покарання. Але після трьох років ми говоримо про повну зневіру у можливих результатах розслідувань у цих справах – як по вбивствах журналістів, так і по побиттях журналістів», – сказав Томіленко.
Він нагадав, що у лютому 2014 року в Києві загинуло двоє журналістів. Від рук тітушок загинув журналіст газети «Вести» В'ячеслав Веремій, а на Майдані – студент і журналіст Ігор Костенко. Справу Веремія досі не можуть довести до кінця, підозрюваного у причетності до вбивства суд системно звільняє з-під варти.
За словами Томіленка, у НСЖУ контактують з кожним потерпілим, а також з родичами загиблих журналістів і отримують при цьому «страшну правду».
«Представники прокуратури пропонують, наприклад, журналістам або операторам виходити з процесів», – зауважив він, зазначивши, що так було з оператором «5 каналу». Мовляв, постраждав не він, а відеокамера, в якій застрягла куля.
«Ми говоримо про тривожну атмосферу щодо взагалі безпеки для журналістів в Україні, бо фактично з листопада 2013 року по сьогоднішній день понад 800 інцидентів, коли ми говоримо про фізичну агресію до журналістів, і жодного покараного немає», – наголосив Томіленко.
«Чого ми вимагаємо? Національна спілка журналістів України, загалом журналісти, ми не вимагаємо особливих преференцій для журналістів. Ми хочемо безпеки і справедливості. Безпеки – для виконання професійних обов'язків журналіста», – резюмував він.
При цьому в.о. голови НСЖУ висловив припущення, що треба говорити і про якість справ, які нібито розслідуються стосовно журналістів.
«Або система не зацікавлена «здавати», відповідно, міліціонерів, тих, хто бив, добивав журналістів, або це низька кваліфікація», – сказав Томіленко.
Він закликав до публічності у розслідуванні справ стосовно побиття і вбивства журналістів.
За даними аналітичного звіту НСЖУ, за час Революції гідності серед 271 журналіста, яких було побито, найбільше нападів, крім Києва, сталося у Харкові, Черкасах, Дніпрі, Запоріжжі, Одесі та Криму. Крім того, за цей період зафіксовано 14 нападів на редакції медіа, 9 арештів та затримань, 31 випадок погроз працівникам медіа фізичною розправою.