Пік сезону: російські ЗМІ обурені жадібністю і нахабством кримчан
Жителі півострову намагаються заробити на кожному кроці, це дуже не подобається росіянам, які окупували півострів
Росіяни, які ще вчора раділи «Кримнашу» та (після закриття для них Єгипту і Туреччини) були налаштовані відпочити на півострові, відчули себе обманутими. Розбещені турецьким сервісом, вони не чекали, що в Криму за мінімальний комфорт їм доведеться платити великі гроші. Кримчан, у свою чергу, теж можна зрозуміти: покинуті російською владою напризволяще, вони намагаються за два місяці заробити, щоб хоч якось прожити до наступного літа.
Зі спробами кримчан нажитися і урвати туристи, які прибувають з країни-агресора, стикаються одразу в аеропорту Сімферополя. Журналісти російського видання «Коммерсант» обурюються: «турботливі» місцеві мешканці пропонують зарядити телефон, але, звісно, не безплатно. Вартість зарядки – 3 рублі... за хвилину, автомат здачі не дає. Стоянка біля аеропорту також вдвічі подорожчала: зі 150 до 300 рублів.
Нехтуючи комфортом туристів, кримчани намагаються заробити усіма можливими засобами: розміщення речового ринку на терасі готелю (за умов повної відсутності шумоізоляції), підвищення ціни на проживання та харчування.
Де відпочиватимете ви цього літа? Взяти участь в опитуванні можна тут.
Однак є і бюджетні варіанти відпочинку: у невеличких селищах, у халупах чи сарайчиках можна знайти прийнятні для гаманця середньостатистичного росіянина, але ніяк не для відпочинку варіанти. Щоправда, каналізація там не передбачена - на таку розкіш ощадливі господарі витрачати гроші не стануть. Максимум, на що може розраховувати гість, - це вигрібна яма або звичайне відро (яке потім, визнають російські ЗМІ, випорожнять просто у море).
Пляжі, біля яких розташовано подібне «житло», як правило, технічні та непридатні для відпочинку. Але ні господарів халупок з їхньою рекламою про «5 хвилин до моря», ні бажаючих заощадити туристів це не зупиняє.
Олександр Железняк, екс-керівник відділу з розвитку туристично-рекреаційного потенціалу пояснює таку ситуацію практичними міркуваннями кримчан: «Психологія проста - навіщо вести конкурентну боротьбу за клієнта, якщо країна у нас велика, а закордонні паспорти лише у 15 відсотків громадян? Все одно хтось та приїде: не ви, так інший. У нас туриста сприймають як жертву. А які права у жертви? Вона тільки повинна віддавати гроші».
Разом із тим експерти та туроператори прогнозують суттєве зменшення попиту на відпочинок у окупованому Криму у найближчому майбутньому. Адже після такого «відпочинку» навряд чи більшість туристів захоче повернутися на захоплений Росією півострів у наступному році.