Польща призупинила фiнансування програми для адаптацiï украïнцiв - Le Monde

Асоціації в Польщі, що представляють сотні тисяч українських робітників, констатують зниження державної підтримки, пише французька газета Le Monde.

«Український дім» у Варшаві допомагає іммігрантам, які приїхали з сусідньої України, включитися в нове життя в Польщі. Асоціація займається широким спектром діяльності, від культурних зустрічей до юридичних консультацій, від клубів нагляду за дітьми до різних мовних і освітніх курсів, вказано у статті. «Ми відчуваємо себе дуже корисними, особливо після великого міграційного буму 2014 року, починаючи з революції Майдану, - підкреслює керівниця Мирослава Керик. - У той момент Польща в очах українців виступала як країна-друг і помічник, коли економічне становище України сильно погіршилося».

У той час як потреби української спільноти в Польщі продовжують зростати, «Український дім» опинився під загрозою з боку політики ультраконсервативного уряду партії «Право і справедливість» (ПіС). «Міністерство внутрішніх справ ліквідувало конкурси фінансування проектів, пов'язаних з інтеграцією меншин, і уряд відмовився від виділених для цієї мети європейських грошей, від яких ми сильно залежимо, - з гіркотою говорить Мирослава Керик - Це побічний збиток, нанесений міграційним кризою з Півдня». Віднині «Український дім» бореться за своє виживання, говориться в статті.

В Польщі зараз період повної зайнятості, і економічний ріст коливається біля 4%. Незважаючи на наплив трудящих з України, країна страждає від нестачі робочої сили, що оцінюється в один млн робочих місць, головним чином - з низькокваліфікованих спеціальностей. Таким чином, українські робітники заповнюють порожнечу, утворену за рахунок масового відправлення поляків на роботу в Євросоюз. Їхня середня заробітна плата коливається від 2500 до 3000 злотих на місяць (від 600 до 700 євро), йдеться у статті.

«В цілому поляки надають нам швидше хороший прийом, - стверджує Мирослава Керік. - Ксенофобія залишається незначною». Однак нещодавнє дослідження свідчить про те, що рівень прийняття українців у польській суспільстві знизився на двадцять процентних пунктів з 2013 року. Антиукраїнська риторика окремий політичні діячі, історична політика ультраконсерватори, яка роз’ятрює рани минулого між двома країнами, а також політика дезінформація з боку Кремль – це ті фактори, що генерують напруженість. У разі погіршення економічної ситуації подібна напруженість здатна лише посилитись, резюмує видання.