Польські депутати піаряться на питанні Волинської трагедії – нардеп
Правоцентристські сили в польському парламенті не погоджуються на компроміси, які пропонує Україна
В Польщі до влади прийшли достатньо правоцентристські сили, ті, які розвивають знову болючу історію України та Польщі. Про це в коментарі «Главкому» сказала Альона Шкрум депутат «ВО «Батьківщина», члена депутатської групи Верховної Ради з міжпарламентських зв’язків з Польщею.
Вона нагадала, що між країнами було досягнуто порозуміння ще за часів президентства Леоніда Кучми. «Була програма «Ми прощаємо, і ви простіть». І це історично було дуже правильно, і всі тоді багато говорили про Волинську різню – це була війна, війна на дві сторони, під час війни гинуть люди. У мене є розуміння, що це не є геноцидом ні з одної, ні з другої сторони – це були воєнні дії того часу», - зазначила Шкрум.
Нардеп також додала, що тоді заява двох президентів «ми вас прощаємо, і ви нас простіть» прибрала цей конфлікт на кілька років. «Але сталося так, що зараз до влади прийшли люди, які піднімають це питання у своїх - у тому числі піар – цілях, це політичні технології. Україна просто стала одним з таких прикладів. Вони піднімають це питання на рівні Європарламенту, Євросоюзу. В Євросоюзі вже заявляли, що вони занепокоєні такими тенденціями у Польщі», - зазначила нардеп.
Крім того, Шкрум підкреслила, що Україна як незалежна держава не має вибачатися з одного боку. «Проспект Бандери – це верхівка айсбергу, це просто привід», - сказала депутат.
Вона також запевнила, що міжпарламентська група активно працює над питанням вирішення цієї проблеми. «Ми кілька місяців тому були у Польщі. Говорили про те, що нам варто повернутись до діалогу у дусі «простіть нас, і ми також вас простимо». Була ідея зробити спільну заяву двох парламентів з цього приводу, яка буде толерантною. Перемовини тривають. Борис Тарасюк, голова групи міжпарламентських зв’язків з Польщею, дуже серйозно до цього ставиться», - додала вона.
Як стало відомо «Главкому» з власних джерел, поляки не погоджуються на компроміси, запропоновані Україною. «У поляків дуже сильні правоцентристські національні настрої», - зазначило джерело.
Нагадаємо, Верхня палата польського парламенту ухвалила постанову щодо Волинської трагедії. У резолюції сенатори закликають польський Сейм встановити 11 липня Національним днем пам’яті жертв «геноциду, вчиненого українськими націоналістами проти громадян Другої Речі Посполитої».
Як повідомлялось, у стосунках Києва та Варшави з’явився додатковий привід для напруженості через те, що міська рада Києва перейменувала Московський проспект на проспект Степана Бандери. В Польщі сприйняли цю дію як недружню.
Історик-публіцист Олександр Зінченко раніше висловив переконання: в умовах антиукраїнської істерії, яка зараз точиться у Польщі, перейменування Московського проспекту на проспект Степана Бандери, за яке сьогодні проголосували депутати Київради, - рішення нерозумне. Шлях до примирення народів він вбачає у засудженні «конкретних злочинців тих подій».
У свою чергу польський історик, заступник директора Центру польсько-російського діалогу та порозуміння Лукаш Адамський вважає, що на конфлікті пам’яті між двома народами спекулює російська пропаганда. «Кремль виграє від розбурхування конфлікту щодо тих історичних подій», - зазначив він.