Порошенка закликають ветувати закон щодо реформи освіти
За словами Москаля, ряд положень ухваленого закону суперечать двостороннім угодам із сусідніми країнами, зокрема, Молдовою, Румунією та Угорщиною
Ухвалений Верховною Радою новий Закон про освіту не відповідає Європейській хартії регіональних мов або мов меншин, яку Україна ратифікувала в 2003 році.
Про це заявив очільник Закарпатської облдержадміністрації Геннадій Москаль, повідомляє його прес-центр.
Він зауважив, що документ також не відповідає закону «Про національні меншини в Україні» та міжнародним договорам, укладеним Україною із сусідніми країнами.
Зокрема, у ст. 6 закону «Про національні меншини в Україні» йдеться про те, що держава гарантує всім національним меншинам права на національно-культурну автономію. Це стосується користування і навчання рідною мовою чи вивчення рідної мови в державних закладах.
За словами Москаля, ряд положень ухваленого закону суперечать двостороннім угодам з сусідніми країнами, зокрема, Молдовою, Румунією, Угорщиною, які передбачають зобов’язання України щодо забезпечення мовних прав національних меншин.
«Згідно зі ст.22 Конституції України, при прийнятті нових законів, права і свободи людини, закріплені Конституцією України, не можуть бути скасовані і не допускають звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Крім того, згідно зі ст. 24 Конституції України, громадяни мають рівні конституційні права і свободи і є рівними перед законом», - наголосив Москаль.
Таким чином, він звернувся до Порошенка з проханням ветувати цей закон, або ж повернути його до парламенту з правками.
5 вересня депутати Верховної Ради підтримали у другому читанні та в цілому законопроект «Про освіту» (№3491-д), який передбачає широку реформу освітньої галузі.
У прикінцевих положеннях закону встановлено, що особи, які належать до корінних народів, національних меншин України і розпочали здобуття загальної середньої освіти до 1 вересня 2018 року, до 1 вересня 2020 року продовжують здобувати таку освіту відповідно до правил, які діють до набрання чинності даним законом з поступовим збільшенням кількості навчальних предметів, що вивчаються українською мовою.
7 вересня Румунія висловила занепокоєння ухваленим Верховною Радою законом про освіту.
Згодом й Угорщина назвала український закон про освіту «ударом у спину».