Посол: За переписом в Австралії живуть 38 тисяч українців
Цього року діаспора святкує 70-річчя поселення українців в Австралії
«За кількістю якраз не дуже велика. За переписом, тут лише 38 тисяч українців. Але говорячи про невелику діаспору, я порівнюю її із діаспорами у Канаді чи Штатах. А от із точки зору організованості, вмотивованості, українська діаспора в Австралії може дати фору будь-якій громаді світу. Вона – одна з найбільш організованих. Це пояснюється просто. Фактично це одне покоління, яке виїхало сюди у 1947-1948 роках. Цього року ми, до речі, святкуємо 70-річчя поселення українців в Австралії. Після війни ті, кого забрали з України на роботи в Німеччину, ті, хто потрапив у полон, був у таборах, ті вояки УПА, які спочатку потрапили до німців, а потім перейшли в англійську чи американську зону окупації, коли у них був вибір: або повертатися в ГУЛАГ, або йти у вільний світ, чомусь обрали вільний світ. І щасливі з того, бо знають людей, які у 1945-1946 роках повернулися на так звану батьківщину, опинилися у Сибіру і так далі», - розповів Кулініч.
За його словами, українці переїжджали за дворічними контрактами і були зобов’язані працювати там, де запропонує уряд Австралії.
«Ці люди приїхали сюди зі своєю мовою, своїми організаціями, з «Пластом», структурами, які вони організували ще в таборах. А приїхавши, почали масово відтворювати свою активність уже тут. Вони пережили важкі часи. Вони переїжджали сюди за дворічними контрактами і були зобов’язані працювати там, де запропонує уряд Австралії. Колишні художники працювали залізничниками, вчителі будували центр Канберри. Десь за 70 кілометрів від Канберри є Snowy Mountains, каскад гідроелектростанцій, які побудовані, зокрема, й нашою громадою. На честь цього в місті Кума стоїть пам’ятний знак і прапор України, що свідчить про вдячність українській громаді. Фактично вся Канберра зараз отримує електрику зі станцій, які свого часу будували наші мігранти», - розповів посол України.
Кулініч зазначив, що за кожним українцем в Австралії своя історія.
«Всі вони жили попервах у бараках. Але коли з’являлася можливість переїжджати в нові місця, перш за все зводили церкву, потім школу, потім народний дім і тільки потім будували собі оселі. Це особлива діаспора, вмотивована, ідеологізована. Вони – величезні патріоти. Вони зберегли мову, культуру. Буквально через дорогу від посольства є Український православний культурний центр, у ньому – Музей вишиванки. Там зібрані вишиванки всіх, хто їх привозив сюди з України... Із цим музеєм хіба що Музей Гончара у Києві може зрівнятися. Наша громада допомагає політично. Особливо зараз, коли триває війна. Близько 300 тисяч доларів нещодавно тільки Союз українських організацій Австралії зібрав», - пояснив посол.
Він підкреслив, що загалом українська діаспора була успішна.
«Велика кількість вже пенсіонери. Загалом українська діаспора була успішна. З них багато було державних службовців, багато хто працював в урядових структурах, навіть у МЗС, у Міністерстві оборони. А взагалі, українці пішли в менеджмент, фінанси, вчителювали. У сфері будівництва зараз багато хто працює, інженерами. Є дуже успішні. Наприклад, родина Рудевичів – одна з найбагатших українських родин тут. Це меценати, які підтримують усю українознавчу тематику Австралії, дають гроші на Фундацію українознавчих студій, школи, громадські організації. Є такі, яких називають новоприбулі. Це ті, хто прибув після незалежності. Їх не так багато. Якщо 38 тисяч – це загальна кількість українців в Австралії, то десь п’ять тисяч прибули після 1991 року. Вони теж активні, вони переважно робітники, інженери, будівельники.
Ще дуже важливий і цікавий прошарок тут – фахівці ІТ. Вони дуже успішні і в Мельбурні, і в Сіднеї. Нещодавно в Сіднеї було створено спільне українсько-австралійське підприємство у сфері ІТ», - розповів посол.