Працедавці зловживають недоліками трудового законодавства – експерти
У 2016 році інспекторами праці виявлено порушення щодо 4 730 працівників
Трудове законодавство не обтяжливе для українських підприємців, але вони все частіше використовують гнучкі форми зайнятості. Після зменшення ЄСВ часто не оформляють трудові договори, не сповіщають ДФС про найм або підміняють трудові договори цивільними. Про це розповіли під час прес-конференції в «Главкомі» Віталій Дудін, експерт Центру соціальних і трудових досліджень, аспірант Київського університету права НАН; Марія Ткаченко, координаторка проектів Фонду Фрідріха Еберта в Україні; Віра Корнілова, голова вільної профспілки Національної опери ім. Т. Г. Шевченка.
За словами учасників прес-конференції, у 2016 році інспекторами праці виявлено порушення щодо 4 730 працівників – 60% із них працювали без повідомлення ДФС.
«Бюджетні установи використовують переведення на неповний робочий час, іноді при збереженні обсягу робіт, в освіті та культурі строкові договори та псевдосумісництво, тобто укладення двох трудових договір для уникнення оплати надурочних. Без обмежень застосовується позикова праця: у 2016 році у тимчасових агенціях зайнятості працювали 18 495 чоловік. Цих працівників звільняють у першу чергу, а в їх розвиток не інвестуються кошти», - розповів Дудін.
За словами Ткаченко, причинами поширення атипової зайнятості у світі є: посилення конкуренції, глобалізація ринку праці, розширення сектору послуг, розвиток інформаційно-комунікаційних технологій, трудова міграція.
«Врегулювання гнучкої зайнятості потребує чітких критеріїв захисту від зловживань з боку роботодавців. Якщо у багатих країнах ЄС атипова праця є вибором працівників, то в Україні вона є вимушеною», - зазначила Ткаченко.
З цього року недоліки тимчасової роботи відчули працівники культури. «Закон 955-VII дозволив звільнити усіх артистів України і укласти з ними контракти від 1 до 3 років. Контракт не є злом, якщо містить умови, що стимулюють сумлінну працю. Але нам дали інше, нам дали довічну тимчасову роботу й відсутність гарантій для захищених груп. Доля митця залежить від лояльності до однієї особи – директора. Переведення на контракт почалося ще за очільництва міністерства Кириленком, і продовжилося уже за нинішнього міністра культури Нищука. Він наче і проти цих контрактів і в розмові так заявляє, але на практиці нічого не робиться, щоб змінити цю ситуацію», - сказала Корнілова.
Низька продуктивність праці в Україні зумовлена низькими зарплатами, а не жорсткістю трудового законодавства. Згідно Global Competitve Index2016-2017 за ефективністю ринку праці Україна перевершила чимало країн ЄС, а за ціною робочої сили посіла 17-е місце.
«Пенсійна реформа марна, якщо посилить тиск лише на тих, хто працює офіційно. Ризик штрафів за використання «нелегалів» сьогодні низький. Інспекторів праці має бути вдвічі більше, а їх діяльність виведена з-під дії Закону 877. Проект трудового кодексу сприятиме поширенню строкової та дистанційної праці, а також тіньовим відносинам, адже зменшує санкції», - стверджує Дудін.
На переконання учасників прес-конференції, законодавство про працю не змінюється радикальним чином, а роботодавці все частіше користуються його недоліками. Підвищення мінімальної зарплати з 2017 року і санкції створили попит на використання цивільних договорів.
Дивіться запис прес-конференції: