Правозахисники передали в Гаазький суд матеріали про злочини РФ у Криму
Міжнародні правозахисники розповіли про злочини окупантів в Криму
Директор організації «Міжнародне партнерство з прав людини» (Брюссель) Бріджит Дюфур презентувала звіт «Міжнародні злочини в Криму: оцінка двох з половиною років російської окупації», в якому, зокрема, задокументовано 7 вбивств, 15 насильницьких випадків, 90 випадків незаконного утримання під вартою та 39 випадків катування, скоєних на території окупованого Росією півострова.
Пезентація звіту відбулась сьогодні на прес-конференції в Києві.
«Якщо подивитись на звіт, ви побачите ряд дуже серйозних та хвилюючих злочинів, які були скоєні за два роки в Криму, серед яких – 7 вбивств, 15 насильницьких випадків, 90 випадків незаконного утримання під вартою та 39 випадків катування або інших форм негуманного ставлення. Також серед них дуже багато випадків заволодіння державною і приватною власністю та примусове переміщення майже 60 тисяч цивільних осіб, серед яких більшість – кримські татари», - заявила вона.
«Важливим є те, що ці злочини є широкомасштабнимb і систематичними, вони не є випадковими, які реалізовуються на території протягом цих двох років. Саме тому зібрані докази вчора були передані до Міжнародного кримінального суду», - додала Дюфур.
«Ми хочемо покарань злочинців і ми хочемо боротися з безкарністю, з міжнародними злочинами, вчиненими на території Криму», - заявила правозахисник.
Крім того, за словами юриста, менеджера проектів організації «Міжнародне партнерство з прав людини» Симона Папуашвілі, у звіті зазначено, що в Криму головною мішенню протиправних дій стали кримські татари та українці, яких вважають критиками чи опонентами окупації та окупаційної влади.
«Ці злочини та інші грубі порушення фундаментальних прав можна означити як напади на кримських татар та українців на етнічному, політичному та релігійному ґрунті», - підкреслив Папуашвілі.
Нагадаємо, на засіданні третього комітету Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй, який фокусується на тематиці прав людини, було підтримано резолюцію про порушення прав людини в Криму російською окупаційною владою, розгляд якої ініціювала Україна.
Проти проекту резолюції ООН проголосували представники 23 країн, ще 76 утрималися.
Серед тих, хто висловився проти, були Ангола, Вірменія, Білорусь, Болівія, Бурунді, Камбоджа, Китай, Куба, Коморські острови, КНДР, Казахстан, Індія, Іран, РФ, Нікарагуа, Сербія, ПАР, Судан, Сирія, Узбекистан, Венесуела, Еритрея, Зімбабве.
У Лукашенка пояснили своє голосування в ООН тим, що права людини не мають відношення до територіальної цілісності України.
У зв'язку з цим глава Меджлісу Рефат Чубаров заявив, що Мінськ не може і далі залишатися місцем проведення зустрічей і переговорів зі всього спектру питань, пов'язаних з агресією Росії проти України.