Річниця двох Майданів: чи жива надія? Опитування
Чи залишились у українців сподівання на краще життя після двох революцій?
Три роки тому розпочався Євромайдан, який за кілька днів переріс у Революцію гідності. Почалось усе з того, що на центральну площу столиці вийшли прибічники євроінтеграції із закликом до тодішнього президента Януковича не змінювати курс країни в бік відмови від ЄС та посилення дружби з Москвою. В ніч на 30 листопада влада віддала злочинний наказ «Беркуту» розігнати мітингувальників. Силовики «постаралися»: били кийками та ногами всіх підряд: літніх людей, жінок... Результат жорстокого розгону Майдану – десятки поранених та понад 30 затриманих активістів.
Після цього люди масово вийшли на Майдан, будували барикади та облаштовували побут, аби мати змогу протриматись якомога довше. Наприкінці лютого в центрі Києва від пострілів снайперів почали гинути люди. Врешті-решт ключові представники влади – Янукович, Азаров з компанією своїх міністрів, члени Партії регіонів – повтікали з країни (решта ж швиденько повиходили з фракції). Та зміна влади стала результатом загибелі сотні людей.
Цікаво, що попередній Майдан – Помаранчева революція – розпочався також у листопаді, 21-го числа. Втім, тоді протести були мирними, обійшлося без крові.
Висловитися про те, що для вас особисто означає річниця двох українських Майданів, можна, взявши участь в опитуванні: