Скандал навколо закону «Про освіту»: Головатий пояснив, чому претензії до України безпідставні
«Консервація абсурдного стану, що існував у нас десятиліттями, є ненормальним з точки зору не тільки здорового глузду, а й самої ПАРЄ»
Парламентська асамблея Ради Європи у своїй резолюції висловила невдоволення тим, що заздалегідь не було проведено консультацій щодо 7-ї статті ухваленого закону про освіту з представниками нацменшин. Але претензії до України безпідставні — відзначає в інтерв’ю «Главкому» член Венеційської комісії Сергій Головатий.
«Чому наші делегати до Асамблеї не виступили з цього приводу і не пояснили суть справи, не спробували вилучити цей елемент із проекту резолюції? — дивується політик. — Така можливість у них була, проте ніхто цього не зробив. Чому промовчали?! Усі 12 поправок до підсумкової резолюції ПАРЄ внесли угорці з румунами. А українська делегація не внесла жодної. Хоча підстави для цього були вагомими».
Головатий стверджує, що не існувало жодної можливості здійснити таке консультування ні з представниками нацменшин до ухвалення Закону, ні заздалегідь надіслати статтю 7 в ухваленій редакції до Венеційської комісії: «Тому що ухвалена редакція статті народилася на світ лише під час дебатів у сесійній залі Верховної Ради як компроміс, тож не було чого надсилати до Венеціанки чи обговорювати з представниками нацменшин заздалегідь. Та редакція тексту, що її вніс профільний комітет у другому читанні, цілком задовольняла нацменшини. Бо вона лише консервувала той абсурдний стан, що існував у нас десятиліттями та який надалі вже не може існувати – бо є ненормальним навіть з точки зору не тільки здорового глузду, а й самої ПАРЄ, яка висловилась негативно щодо факту навчання винятково мовами нацменшин і на шкоду державній мові».
«Як можна було заздалегідь узгоджувати вдома чи надсилати за кордон те, чого реально до вечора того дня, коли було Закон ухвалено, просто не існувало. Таких консультацій в природі не могло бути, бо нову редакцію статті 7 було сформульовано тоді, коли відбувалось остаточне голосування за закон у другому читанні» — пояснив Головатий.
Нагадуємо, що на початку вересня Верховна Рада ухвалила Закон «Про освіту», один з пунктів — переведення шкільної освіти в Україні на українську мову.
Це викликало обурення у представників окремих меншин переважно на Західній Україні. На їх підтримку виступили уряди Румунії і Угорщини.
11 грудня Венеційська комісія має надати рекомендації до нового освітнього закону України.
Повну версію інтерв’ю з Сергієм Головатим Читайте тут: Член Венеційської комісії Сергій Головатий: Навчання виключно мовою нацменшин? Такого не допускає жодна країна Європи!